Секонд-хенди (в просторіччі — секонди) з’явилися в Україні з розпадом СРСР і стали справжнім порятунком для бідніючих громадян. Однак зараз магазини «другі руки» (саме так з англійської мови перекладається second-hand) відвідують не тільки бідні люди, а й цілком заможні городяни. Вони примудряються знаходити в секондах майже нові і навіть ексклюзивні речі за мінімальними цінами.
В Одесі працюють три великі мережі секонд-хендів, а також кілька десятків невеликих магазинів. Крім того, є досить багато стокових магазинів, є комісійки.
Магазини категорії «сток»
Тут продається новий закордонний одяг, який з якихось причин не було продано вчасно. Серед причин — одяг зі старої колекції, колір, що вийшов з моди, незначний брак під час пошиття виробу. Останнім часом кількість стокових магазинів в Одесі тільки збільшується. Зазвичай власники стоків купують одяг за кордоном за дуже великими знижками — часом за 10% від реальної вартості. Потім націнки в одеських магазинах виростають до 100%. Однак навіть з урахуванням таких націнок одяг все одно дешевий: нові брендові сукні, наприклад, можна купити за 300 грн, взуття — за 500 грн.
Секонд-хенди
— Відкриваємо футболки, футболки відкриваємо! Усі по 40. Відкриваємо спідниці! Усі по 50. Розпродаж на столах! — несамовитим голосом волають молоді дівчата-продавчині, видершись просто на столи. Біля них стоять чоловік двадцять покупців.
У найбільшому секонд-хенді Одеси — нове завезення товару. Речі приносять у великих мішках. Їх тут же відкривають і голосно запрошують покупців. На вішалках висить дорожчий одяг: сукні та кофтинки коштують 100-150 гривень, чоловічі сорочки — по 80-100 гривень, піджаки — від 100 до 200 гривень. Зрідка трапляються навіть брендові речі.
— Найчастіше хороші речі ще до продажу розбирають самі продавці. Але якщо постаратися, то в речах з мішків можна знайти хороші екземпляри. Досить їх випрати і попрасувати — і вигляд буде вельми солідний, — ділиться досвідом відвідувачка магазину Ілона Гонта.
В іншому секонді людей поменше. Тут товар продається як на вагу, так і поштучно. Наприклад, у п’ятницю кілограм будь-яких речей зі столів коштує 20 гривень, а по суботах ціна зростає до 125 гривень за кілограм. Це пов’язано із завезенням нових «колекцій».
Контингент покупців тут найрізноманітніший. Молоді, модно вбрані дівчата зі знанням справи риються в горах речей. Кажуть, що одягаються тут практично повністю і мають дуже стильний вигляд. Літні жінки приміряють здебільшого літні сукні з купи «Все по 30». Їм ці речі потрібні для дому. А от чоловіки цікавляться здебільшого камуфляжем, пояснюють, що для полювання. Утім, військова форма із секондів користується популярністю у волонтерів і бійців АТО, бо нерідко сюди потрапляють речі хорошої якості, зшиті за стандартами НАТО.
У деяких торгових мережах товар завозять щодня, причому до кінця тижня на нього ставлять одну ціну. У такі дні покупців тут — хоч відбавляй.
Комісійні магазини
Останнім часом в Одесі все частіше з’являються комісійні магазини, які були популярними в радянські часи, але потім поступилися місцем на ринку секонд-хендам.
— У секондах ставлять націнку в середньому від 100 до 350%, а на комісійний товар — від 15 до 50%. При цьому в секонд-хендах покупці купують «кота в мішку», тоді як на комісію я можу прийняти тільки те, що вважаю за необхідне, і тієї якості, що влаштує і мене, і покупця, — пояснює господиня одного з невеликих магазинів у центрі Одеси Алла Павлухіна. — З іншого боку, власники секондів купують свій товар, а мені товар приносять, що називається, задарма. Якщо речі не продаються два-три тижні, то я знижую ціну поетапно — на 10, 15, 20, а то й на 50%. У мене прибуток у будь-якому разі буде.
У деяких комісійних магазинах Одеси, які здебільшого розташовані в центрі міста, приймають тільки брендові нові речі, на які ставлять націнку до 40%. У таких магазинах речі зазвичай купують постійні клієнти.
Як вибирати речі?
Одеситка, молода мама Вікторія Шпарська розповіла нам, як правильно обирати одяг у магазинах уже вживаних речей.
— Я доволі часто ходжу в такі магазини в пошуках чогось цікавого, є в мене й улюблена мережа магазинів. Там мені подобається те, що ціна на річ завжди фіксована і є дуже зручна система знижок. А от у деяких магазинах продавці виставляють ціну на одяг «на око», оцінюючи зовнішній вигляд покупця та його можливості. У мене був випадок: взяла дві спідниці, які були в «купі», де все коштувало по 10 гривень, а на касі продавець сказав, що з мене — 60 гривень. А сторгувалася за 20, але більше туди не ходжу, — згадує дівчина.
За її словами, покупки в магазинах ненового одягу нагадують лотерею, а крім того потребують багато терпіння, часу та сил.
— Необхідно чітко вирішити, за якою саме річчю збираєшся йти до магазину, і лише такі переглядати. Це дасть змогу заощадити час і, можливо, відвідати більшу кількість магазинів. Потім відкладайте тільки ті, що підходять. А потім оцінюйте якість, запраність, потертість, брендовість, — радить Вікторія.
До речі, за останні кілька місяців зростання цін не оминуло секонд-хенди та комісійки. Якщо ще недавно взуття тут у середньому коштувало 50-70 гривень, то тепер ціни на нього зросли до 300-400 гривень, а чоловічі штани замість 50 гривень коштують 100. Проте досвідчені покупці приходять за одягом у дні знижок і отоварюються за вигідними цінами.
6 відмінностей секонд-хендів від комісіонок
- У секондах речі часто дешевші, у комісіонках ціни на порядок вищі;
- У комісіонках речі чисті та випрасувані, тоді як у секондах вони часто пом’яті, або навіть брудні;
- У секондах під час акцій — натовпи, вподобану річ іноді потрібно відстоювати у конкурентів. У комісіонках людей небагато, конкуренції між покупцями немає;
- У комісіонках речі можна замовляти заздалегідь;
- У секондах вибір набагато більший;
- У комісіонки речі приносять місцеві жителі, одяг може бути максимум після прання. У секондах продають імпортні речі, оброблені хімічними речовинами, які пройшли до нас довгий шлях.
