Дві ложки цукру іноді корисні для мізків, 25 грамів коньяку — для тиску, а звичайний «вобздюх» легко перетворюється на небезпечну прогулянку «по бабах».
— Фімочко, я бачила все.
— А що саме?
— Всі подробиці.
— Ти підглядала?
— Я бачила серцем.
— Я тока дві.
— Ти поклала три.
— Я не розмішував.
— Тим гірше. Лікар сказав, що можна тільки одну. У тебе ж цукор підвищений. В чай — лише одна ложка. Одна!
— Підвищений, та не фанатично. Якщо цукор у мізках, то мізків у мене мало. Цукор потрібен для мозків.
— Для мозків потрібен фосфор.
— Так від тебе фосфору не дождесяя.
— Бо оселедець тобі ніззя. У тебе нирки.
— Ну поки їх дві. А як сама, так каву п’єш. І тиск у тебе є.
— Я п’ю помірно.
— Яка в тебе помірність?
— Лікар дозволив чашечку кави і одну цигарочку.
— Правильно! Але це на день, а не на годину.
— Ти за мною підглядаєш? Фу, як неприємно.
— Я серцем чую.
— Ах ти, моя чуйка золота. Дякую. Що б я без тебе робила?
— Що… спилася б. Остаточно.
— Ти про каву?
— Я про Гришу. Він знову приніс тобі коньяк.
— Це настоянка. Для душі і тіла. До речі, коньяк знижує цукор!
— Серйозно? Несподівано.
— Давай, Фімочко, трохи знизимо мій тиск і твій цукор.
— Ага. І на бульвар. По бабах! Чи як?
— Оспаді, від 25 грамів коньячку ти вже готовий їхати по дівчатах.
— Я сам не поїду. Лише з тобою.
— Боїшся.
— Звісно. А раптом вкрадуть.
— Оспаді, що там у тебе красти, невинність чи що. За давністю використання… Давай ще по 25 і залишаймося вдома.
— Нуууу, я хочууу на вобздюх.
— Кепочку не забудь, а то голову напече.
— А ти вдягни зручні босоніжки, щоб ніжки не боліли.
— Фу, я їх не люблю. Вони без підборів.
— Так ти ж дійдеш тільки до першої лавочки.
— Ну ось, на першій і рухну.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
