За рік до цього, 1909 року, одеський банкір барон Ксідіас купив перший в імперії біплан «Фарман-IV». А першим в імперії в повітря на ньому піднявся Михайло Єфімов, поклавши початок розвитку вітчизняної авіації. Однак Сергій Уточкін, пристрасний прихильник спорту і вельми азартна людина, не міг встояти перед спокусою. Уже наступного дня він кинувся до Ксідіаса і став просити того дозволити йому пробний політ. Льотної підготовки в Уточкіна не було ніякої, проте дозвіл він отримав. Політ вийшов не надто вдалим, а посадка — м’якою: літак зазнав значних пошкоджень.
Вчитися майстерності пілота Уточкін вирушив до Парижа. До льотної школи він не вступив, зате влаштувався слюсарем на фабрику, де робили авіамотори. Крім того, він спостерігав за польотами відомих авіаторів Райта, Блеріо, Дюмона, і сам став конструювати літальні апарати. Усе це разом і стало для Уточкіна «льотною школою». У 1910 році йому вдалося відмінно скласти іспити в Одеському аероклубі й отримати звання пілота-авіатора, ставши другим дипломованим пілотом в історії вітчизняного повітроплавання після Михайла Єфімова.
Уточкін викупив у барона Ксідіаса «Фарман», і наприкінці березня здійснив свій знаменитий перший політ. У липні того ж року Сергій Уточкін здійснив перший в історії вітчизняної авіації політ, який газети порівнювали з перельотом через Ла-Манш. Одеський авіатор піднявся в повітря на літаку «Фарман» власної конструкції з території Фабрично-заводської, художньо-промислової та сільськогосподарської виставки і перелетів через Одеську затоку. До 1912 року Уточкін здійснив близько 150 польотів на батьківщині та за кордоном.
Джерела: volnorez.com.ua, grad.ua
