На півночі Одещини мисливський сезон 2026–2027 років стартував на тлі гострих дискусій про чисельність диких хижаків і необхідність їх регулювання. Мисливці з Любашівщини та Миколаївки розповіли про напади вовків і шакалів на свійську худобу, пояснили свою позицію в конфлікті з одеською волонтеркою Яною Тітаренко й поділилися враженнями від перших днів полювання. Вони також назвали суми, які витрачають на спорядження, документи й організацію виїзду на угіддя.
Ключові моменти:
- На півночі Одещини відкрили мисливський сезон після тривалих обмежень.
- Мисливці аргументують відстріл хижаків збільшенням їхньої чисельності та нападами на худобу.
- Заяви волонтерки Яни Тітаренко про «хижаків на папері» викликали обурення в місцевих мисливців.
- Перші вихідні пошкодили дощі, а підготовка до полювання обходиться десятками тисяч гривень.
Чи люблять мисливці тварин?
Мисливський сезон 2026–2027 років проходить під жорсткими обмеженнями та підвищеною відповідальністю. Торік повноцінне полювання на копитних, хутрових звірів і пернату дичину дозволяли лише в кількох областях. Цього року з 26 вересня полювання відновили на Одещині за наказом Одеської ОВА та ОТУ «Одеса».
Місцеві мисливці пояснюють: їх цікавить не знищення тварин, а збереження здорової, збалансованої популяції. Вони вважають, що безконтрольне розмноження дичини шкодить екосистемі та селянським господарствам.
«Стрімкий приріст фіксуємо серед диких кабанів, шакалів, лисиць, вовків та єнотоподібних собак», — каже голова Любашівської районної організації товариства мисливців і рибалок Сергій Курдванівський. «У наших угіддях вовчиця привела чотирьох вовченят, ще дві пари хижаків почуваються вільно. Лисиць — незліченна кількість, а кілька сотень диких кабанів уже нагулюють жирок. Від такої навали починаються хвороби серед тварин, зокрема сказ і африканська чума свиней. Також відбувається боротьба за кормову базу і міграції. Копитні завдають шкоди полям, лісам і городам. Часто звірі безбоязно господарюють на дорогах та подвір’ях. Тому регулювання чисельності мисливських видів — це не про безжальне знищення, а про відповідальне управління ресурсами й убезпечення екосистеми від поширення небезпечних хвороб».
Висловлення волонтерки обурило мисливців
Мисливці наполягають: природа має бути збалансованою, а не безконтрольною. Їх обурило висловлення волонтерки Яни Тітаренко, яка поставила під сумнів дані про зростання популяцій хижаків і запропонувала перевіряти охочих полювати на спроможність воювати в лавах ЗСУ.
Відомо, що понад 100 тисяч мисливців приєдналися до сил оборони України. Багато з них — і з Любашівщини. Сергій Курдванівський також воював із перших днів. Після важкого поранення він повернувся до природоохоронної роботи.
«Для діючих військових та ветеранів полювання часто стає способом відновлення», — каже Курдванівський.
Голова мисливсько-рибацької спільноти з Миколаївки Володимир Лукашевич прямо спростував слова про «хижаків на папері». Він розповів, що вовків і шакалів стало справді більше, і це приносить збитки людям. У Софіївці вовча зграя розірвала двох бичків, яких селяни тримали на продаж. За виручені гроші планували купити паливо на зиму або продукти. Щоночі хижаки навідуються й до інших сіл у пошуках домашніх тварин.
Перші дні полювання припали на нельотні дні
Мисливство в Україні має давні традиції. У наших лісах, степах і водоймах живе багато звірів і птиці, тому цей промисел залишається популярним. Місцеві мисливці зраділи поверненню повноцінного полювання на перелітну і степову птицю, зайців, парнокопитних та хижаків.
Мисливсько-рибальське підприємство Любашівської районної організації та сусідні громади отримали необхідні дозволи для відкриття сезону в своїх угіддях.
Проте 17–18 жовтня, у перші дні сезону, погода підвела — добряче дощило. Більшість мисливців залишилися без трофеїв. Вони заздалегідь підготувалися: розчохлили рушниці, перевірили боєприпаси, відчистили ягдташі та придбали відстрільні картки по 300 гривень для місцевих членів УТМР і по 600 гривень для приїжджих.
Мисливець-єгер із Любашівки Андрій Баранов розповів, що вони з товаришами обійшли багато водойм, але вполювали лише кілька крижнів і лисок. Пернаті були нелякані, але до пострілу мисливців не підпускали.
На Миколаївщині теж «пуху та пера» виявилося небагато.
«Особливо розчарувалися наші гості з Одеси та Чернігівщини, які приїхали екіпіровані й з мисливськими собаками. На Тилігульських угіддях мисливці вполювали близько п’яти качок, фазана і трьох лисиць», — сказав Володимир Лукашевич. «Сподіваюся, що далі пощастить більше».

Добові норми добування дичини на сезон 2026–2027 років
Встановлені терміни та умови полювання
Перната дичина:
- Норець великий, качки, лиски, кулики — дозволено відстрілювати з 17 жовтня до 30 грудня 2026 року.
- Голуби (крім голуба-синяка) — до 30 грудня 2026 року.
- Гуси (крім гуски малої (білолобої малої)) — до 31 січня 2027 року включно (із засідок у світлу пору доби).
- Перепілку можна добувати до 29 листопада 2026 року.
- Фазанів та сірих куріпок — до 30 грудня 2026 року.
Копитні тварини:
На козуль та їх молодняк дозволено полювати з 3 жовтня до 27 грудня 2026 року.
На самців кабана та молодняк, здатний до самостійного існування, — до 31 січня 2027 року.
Пухнатий звір:
На зайців-русаків полювання дозволяється щонеділі з 1 листопада 2026 року до 31 січня 2027 року включно. Попутно дозволено добування вовка, лисиці, єнотоподібної собаки та шакала.
Чисельність хижаків регулюватимуть спеціальні мисливські бригади з хортами. Вони мають право полювати з 3 жовтня до 30 грудня 2026 року і з 2 січня до 28 лютого 2027 року.
Колективне полювання на лисицю дозволено з 1 листопада до 30 грудня 2026 року і з 2 січня до 31 січня 2027 року.
Визначення чітких квот — ключовий інструмент у боротьбі з браконьєрством і підвищенні охорони диких тварин.

Скільки грошей треба, щоб стати мисливцем?
Вартість підготовки залежить від набору спорядження — базового або професійного. Новачкові треба витратити від 35 000 до 120 000 гривень на необхідне екіпірування.
Найдорожча частина — рушниця. Бюджетна вітчизняна чи турецька гладкоствольна рушниця коштує 12–18 тисяч гривень. Брендові європейські напівавтомати — від 40 до 90 тисяч.
Потрібні також сейф для зберігання зброї, чохол, набір для чищення, одяг, взуття та аксесуари. Один патрон залежно від калібру та виробника коштує 25–60 гривень.
Крім речей, полювання потребує інших витрат: відстрільна картка чи ліцензія на пернату дичину або зайця коштують від 300 до 1000 гривень; ліцензія на копитних у приватних господарствах — від 3500 до 15 000 гривень.
Послуги єгеря та організація полювання обійдуться від 2000 до 5000 гривень за день.
Нарівні з підготовкою до полювання єгері Любашівщини разом із фахівцями ДП «Ліси України» та Держпродспоживслужби проводять осінню кампанію з пероральної імунізації диких м’ясоїдних проти сказу. У мисливських угіддях розкладають їстівні приманки з вакциною.
Цифра
- За офіційними даними, на початку 2026 року в Одеській області обліковували щонайменше 4 248 лисиць, 2 600 шакалів та 362 вовки. Весняний приплід додатково збільшив їх кількість.
- З початку року в області лабораторно підтвердили 14 випадків сказу серед тварин: 12 — у свійських тварин і 2 — у диких лисиць. Серед людей випадків не зафіксували.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

