Розглянемо три найпоширеніші методики, завдяки яким щорічно з’являються на світ сотні, якщо не тисячі малюків. Вони називаються ЕКЗ (IVF), ІКСІ (ICSI) та ВМІ (IUI).
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)
ЕКЗ — це основний метод штучного запліднення, а решта є його модифікаціями. Програма ЕКЗ триває кілька тижнів, а з підготовкою навіть довше. Вона складається з таких етапів:
- Стимуляція суперовуляції. Що більше яйцеклітин, то більше шансів отримання якісного ембріона. У звичайних умовах у жінки за один цикл дозріває 1–2 яйцеклітини, а у разі стимуляції яєчників — більше. Яєчники стимулюють за допомогою ретельно підібраних доз гормонів. Ріст фолікулів лікар спостерігає на УЗД. Коли вони досягають потрібного розміру, жінка отримує ін’єкцію гормону, що запускає овуляцію.
- Вилучення ооцитів. Протягом 36 годин після ін’єкції потрібно отримати яйцеклітини. Під інєкцією лікар довгою аспіраційною голкою проколює стінку піхви й під контролем УЗД витягує фолікулярну рідину з ооцитами. Яйцеклітини поміщають у контейнер та передають до лабораторії.
- Інтраплазматична ін’єкція сперматозоїда. В ході ІКСІ ембріолог під мікроскопом вводить ретельно відібраний та підготовлений сперматозоїд усередину цитоплазми яйцеклітини за допомогою мікроголки.
- Культивація ембріонів. Ембріони поміщають у термостат, який відтворює внутрішнє середовище жіночого організму. Там вони діляться, досягаючи стадії зрілості, коли їх можна буде перенести до матки. Така стадія настає на п’ятий день культивації.
- Перенесення ембріона до матки. Ембріолог вибирає найякісніший ембріон і поміщає його у тонкий катетер, який через цервікальний канал репродуктолог вводить у порожнину матки, де обережно залишає ембріон у краплі поживного середовища.
Тест на вагітність роблять на 12 день після ембріотрансферу.
Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ)
Метод полягає у введенні у порожнину матки підготовленої сперми в день овуляції. За потреби овуляцію можна викликати медикаментозно. Запліднення відбувається так, як у звичайних умовах: яйцеклітина зустрічається зі сперматозоїдом у фаллопієвій трубі, а звідти спускається в матку та імплантується в ендометрій. До ВМІ вдаються у разі цервікального (шийкового) чинника безплідності, у разі низької концентрації сперми у партнера, а також коли здорова жінка бажає народити дитину від донора. Слід зазначити, що попри більшу подібність до природного, цей спосіб найменш ефективний у порівнянні з двома іншими.
Багатько Ольга Володимирівна — акушер-гінеколог, репродуктолог
*на правах реклами