Ключові моменти:
- «Плоский дім» у Воронцовському провулку зберігся ще з XIX століття
- Оптичну ілюзію створює гострий кут між фасадом і бічною стіною
- Колись будинок належав банкіру Георгію Рафаловичу
- У парадних збереглися рідкісні архітектурні деталі
«Плоский дім» давно перетворився на один із найвідоміших символів Одеси. Він стоїть у серці міста й входить до цілісного історичного середовища, що охороняється державою. Це також частина обʼєкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Історичний центр Одеси». Для написання цього матеріалу використано дані історико-архітектурного ресурсу all.archodessa.com, відкриті джерела про культурну спадщину міста та дослідження місцевих краєзнавців.
Загадка «Будинку з однією стіною»
«Плоский дім» давно став архітектурною загадкою Одеси. Туристи приїжджають до Воронцовського провулку саме заради фото. Якщо стати в точці, видно лише вузький торець, і здається, що будівля має одну стіну. Ніякої містики тут немає. Пояснення криється у влучному архітектурному рішенні XIX століття.
Будинок за адресою Воронцовський провулок, 4 називають по-різному: «будинок з однією стіною», «будинок-стіна» або «Відьмин будинок». У місті є ще кілька схожих споруд, але саме ця привернула найбільше уваги туристів завдяки виразній оптичній ілюзії.
Колись будівля належала відомому банкіру, підприємцю й консулу Георгію Рафаловичу. Земельна ділянка була складної форми, нагадувала деформовану трапецію. Саме конфігурація ділянки визначила вигляд споруди.
Якщо дивитися з певного кута, бічну стіну практично не видно за фасадом. Гострий кут між стінами обманює людське око. Більше ніж століття це вводить в оману гостей міста і породжує легенди.
Як з’явився знаменитий «плоский дім»
Наприкінці XIX століття Воронцовський провулок активно забудовували прибутковими будинками. Рафалович вирішив звести триповерховий будинок із квартирами для оренди. Авторство проєкту досі обговорюють. Дослідники найчастіше повʼязують його з архітекторами Дмитром Клімовим або Дмитром Тележинським.
Архітектори перетворили недолік ділянки на головну архітектурну родзинку. Замість змінювати планування, вони використали форму землеволодіння максимально ефективно. Вийшла споруда, що й нині вважається яскравим прикладом оптичної ілюзії в українській архітектурі.
Фасад вирішили стримано, без надмірної декоративності. Така лаконічність додає будинку шляхетності. Перший поверх обробили великим рустом. Другий поверх багатше оздоблений і має характерні віялоподібні елементи над вікнами. Третій поверх виконали значно скромніше, як це було типовим для прибуткових будинків того часу.
Попри зовнішню простоту, будинок багатий на деталі. Композицію завершує декоративний аттик. Центральну частину даху прикрашає витончена люкарна. Ці елементи підкреслювали статус будівлі в XIX столітті й робили її респектабельною.
Проїзна арка оформлена цікаво й оригінально. Архітектори кажуть, що її декоративне оздоблення майже не має аналогів у місті. У парадних частково збереглися стіни з венеціанською штукатуркою під мармур. Хоча інтерʼєри постраждали від часу й перебудов, окремі фрагменти старовинного оздоблення нагадують про заможне минуле будинку.
Будинок є прикладом еклектики — поширеного напрямку в Одесі другої половини XIX століття. Архітектори поєднували мотиви ренесансу й класицизму. Так створювали стримані, але елегантні фасади. Навіть без великої кількості ліпнини споруда виглядає гармонійною й впізнаваною.
Чому його називають «Відьминим будинком»
Навколо будівлі склалося багато легенд. Одна з найпоширеніших каже, що нібито є таємний трикутний двір або відсутня задня стіна. Інші історії приписують будівлі містичні архітектурні прийоми. Їх описували як спосіб створити «будинок-примару».
Насправді все пояснюється простіше — перспективою. Ставши в конкретному місці Воронцовського провулку, люди бачать лише вузький торець. Гострий кут приховує бічну стіну. Око сприймає лише одну плоску площину, і будівля здається «порожньою» збоку.
Подібний прийом трапляється й в інших європейських містах. Проте одеський приклад став самим відомим в Україні. Через це будинок давно включили до туристичних маршрутів. Біля фасаду майже завжди стоять люди, що роблять незвичні світлини.
Хто жив у знаменитому будинку
Власник споруди — Георгій Рафалович, представник відомої одеської родини банкірів грецького походження. У другій половині XIX століття родина Рафаловичів мала помітний вплив на фінансове життя міста. Їхні прибуткові будинки вважалися престижною власністю.
Будинок поєднував житлові квартири й комерційні приміщення, що приносили власникові стабільний дохід. Саме тому такі споруди називали прибутковими.
У різні періоди тут мешкали одеські інтелігенти, чиновники й підприємці. Серед відомих мешканців був Борис Вітте, брат державного діяча Сергія Вітте. Сергій у різні роки очолював Міністерство фінансів Російської імперії й був головою Ради міністрів.
Після встановлення радянської влади великі квартири часто перепланували під комунальні помешкання. Просторі кімнати ділили на кілька менших. Частина історичного оздоблення поступово зникла.
Будинок, який став символом Одеси
Сьогодні «плоский дім» — не лише популярна туристична локація. Він має статус памʼятки архітектури місцевого значення. Будинок входить до історичної забудови центру Одеси, що формувалася у XIX столітті й створила унікальний архітектурний образ міста.
Популярність будівлі вийшла за межі України. Її фотографії регулярно потрапляють у міжнародні добірки про незвичну архітектуру світу. Туристичні гіди називають споруду однією з найцікавіших у центрі Одеси. Багато відвідувачів приїжджають саме заради фото, що створює ілюзію будинку без бічної стіни.
У 2012 році навколо будинку виникла дискусія щодо забудови сусідньої ділянки. Краєзнавці й громадські активісти виступили проти нового будівництва. Вони наголошували, що нові споруди можуть знищити знаменитий ракурс. Зрештою історичний вигляд провулку вдалося зберегти. І туристи й сьогодні можуть побачити ту саму оптичну цікавинку.
Незважаючи на численні фотографії й публікації, «плоский дім» продовжує дивувати нових відвідувачів. Він показує, що багато міських легенд мають раціональне пояснення. Справжня магія будівлі — у таланті архітекторів, незвичайній геометрії й сприйнятті простору людським оком.
Джерело: all.archodessa.com
Читайте також:
- Цей будинок для заможних одеситів збудовано у трьох архітектурних стилях.
- Особняк Гавсевича: що залишилося від колишнього одеського пологового будинку у Шевченківському парку?
- Унікальна будівля у стилі декоративного модерну: де вона знаходиться в Одесі
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
