Пугачі з передавачами
У дельті Дністра та Дунаю орнітологи Одеського зоопарку випускають пугачів – хижих птахів, занесених до Червоної книги України. У цій місцевості вони гніздилися приблизно до середини 60-х років, а потім зникли.
– Там у заплавних лісах завжди було інтенсивне полювання. Я думаю, що пугачів просто вибили, – вважає завідувач Центру розведення хижих птахів і сов Одеського зоопарку Віктор Пилюга. – У нашому ж зоопарку пугачі стабільно розмножувалися. Тому з’явилася ідея спробувати відновити популяцію пугача на Дністрі. Ми першими почали цим займатися в Україні.
Одеський зоопарк уклав договори про науково-практичну співпрацю спочатку з керівництвом Нижньодністровського національного природного парку, а потім – і Дунайського біосферного заповідника. З 2010 року на ці заповідні території було випущено понад десяток молодих пугачів.
– Ми отримуємо пташенят. Дорощуємо молодняк до набуття льотної здатності та повного закріплення мисливської поведінки. І коли вони вже починають самостійно годуватися, відвозимо їх у дельту, – розповідає орнітолог. – Там побудований спеціальний вольєр, де птахи перетримуються. А після того, як вони адаптуються до навколишнього середовища, ми випускаємо їх на волю.
Що загрожує птахам зараз
За переміщенням, подальшою долею випущених пугачів орнітологи стежать за допомогою передавачів, прикріплених до птахів через трекери.
– Один із пугачів, за яким ми спостерігали, два тижні просидів у районі місця випуску, – згадує Віктор Іванович. – А потім пішов із дельти і почав переміщатися в напрямку Одеси. Є таке явище – «хомінг», коли птах повертається в те місце, де вивівся. Останній сигнал був у районі Авангарду, а потім зник. Згодом з’ясувалося, що пугача підстрелили мисливці біля Великого Дальника. Побачили цікавого птаха і вирішили зробити опудало.
Сьогодні через війну полювання заборонено. А фактором занепокоєння для птахів стали бойові дії. Вони змушені залишати місця гніздування, внаслідок стресу можуть знищувати власні яйця. А нічні птахи через близькі вибухи ризикують втратити зір.
Фламінго на Одещині: звідки вони прилетіли
Але разом з тим з’явилися в Одеській області й нові види. Причина – глобальне потепління, зазначають науковці. У 2023 році в національному природному парку «Тузловські лимани» загніздилися фламінго.
– Це унікальне явище. До цього в Україні фіксувалися окремі заліти поодиноких птахів. А в 2023 році на Тузловські лимани прилетіли 500 фламінго. Була колонія, в якій успішно вивелися пташенята, – розповідає Віктор Пилюга. – Зазвичай вони гніздяться на солоних озерах у Туреччині. Зараз ці озера підсихають. А фламінго треба, щоб був певний рівень води – з цим пов’язана їхня кормова база. І вони почали експансію на більш північні території. На Тузловських лиманах хороші умови для фламінго. До того ж зараз там практично безлюдно. А найкращі умови для птахів саме на закритих територіях. Тому в 2024 році тут було вже 1500 фламінго. Утворилася колонія і на мілководних островах. Але через постійний шум військових дій – вибухи, шахеди – птахи покинули її.
Чому в Одесі зникли граки та горобці
Птахів на Одещині, за спостереженнями орнітологів, зараз стало менше. Хіба що, у зв’язку із забороною полювання, в межах Одеси з’явилися фазани. Їх помічають на морських схилах, у ботанічному саду, парках. А от граків можна побачити дедалі рідше.
– Якщо 25 років тому навколо Одеси було 15 колоній граків, то сьогодні залишилися одна-дві. І винна в цьому людина, – переконаний Віктор Пилюга. – Граки гніздяться на деревах, а їх вирубують. Вважається, що граки шкодять посівам. І я зіткнувся з ситуацією, коли місцеві жителі просто випалили їхню колонію. На довгу палицю намотали паклю в смолі, і цією палицею випалювали гнізда.
А в місті, зазначають одесити, навіть горобців стало менше.
– Це стосується не тільки горобців, а й багатьох гороб’ячих видів – щигликів, чижів, зеленушок, – уточнює завідувач Центру реабілітації тварин Одеського зоопарку зооінженер Борис Александров. – Я припускаю, що причина – використання хімікатів на полях. У комахи потрапляє отрута, яка потім харчовим ланцюгом потрапляє в птахів, і вони втрачають репродуктивну функцію – не розмножуються. У результаті популяції скоротилися на 70%.
Центр, де годують і лікують птахів
Зараз птахів у Центрі реабілітації небагато. Наприкінці лютого, коли почнуться міграційні переміщення, їх побільшає.
– Тоді до нас потрапляє багато перелітних птахів, – розповідає Борис Петрович. – Через те, що корму не вистачає, вони ослаблені. Зараз приносять здебільшого ворон, граків, голубів, горобців, шпаків, дроздів. Птахів, які живуть поруч із людиною. Приносять птахів поранених, хворих, нездатних жити в природі. Ми їх реабілітуємо за можливості – годуємо, лікуємо. 50% врятувати точно вдається. Потім, якщо в них склалося все добре, випускаємо на волю. Щоправда, птахам, які довго просиділи у неволі, адаптуватися в природі дуже важко. Тому спочатку орнітологи поміщають їх у великий вольєр. А потім випускають туди, де є корм. Якщо водоплавний птах – у море, лиман. А, наприклад, стрижу треба вільний простір – щоб йому було легко набрати висоту.
Чи можна відновити крило та відмити від мазуту?
Є в Центрі ветеринарна служба, хірурги. Буває, що птаху треба робити операцію. Наприклад – ампутацію поламаних лап, крил. Як правило, льотні функції, на жаль, у таких випадках відновити не вдається.
– У птахів крихкі кістки, вони не наповнені кістковим мозком, тому погано зростаються. Відновлюються з важкими кістковими мозолями. А для польоту мають відновитися ідеально – без усіляких ускладнень, які бувають після переломів, – пояснює зооінженер. – Є таке поняття, як остеосинтез. Коли вставляються штифти, які дають можливість більш правильно зростися кісткам. Якщо це стосується ніг, то такий спосіб працює. Якщо стосується польоту – це дуже складно.
Птахів, які постраждали через мазут, що вилився внаслідок аварії з російських танкерів у Чорне море, до Центру поки що не надходило. Водночас згустки нафтопродуктів досягли вже й Одеської затоки. Тож приносити забруднених водоплавних птахів до зоопарку з часом будуть, вважає Віктор Пилюга. А процес їхньої реабілітації – досить тривалий і складний.
– Птахи, забруднені мазутом, втрачають здатність літати, у них порушується теплообмін. І дуже багато з них гине, – зазначає Віктор Іванович. – Їх треба відмивати від нафтопродуктів. Потім добре просушити. Почекати поки відновиться природне покриття пір’я жиром, що оберігає птицю від несприятливих змін температури. І процес цей може зайняти тижні.
Про пташиний грип
Взимку птахи часто розносять вірусні захворювання – пташиний грип, хворобу Ньюкасла. І щоб інфекцію в зоопарк не занести, новоприбулі пацієнти 45 днів перебувають на карантині – на окремій закритій території.
Пташиний грип трапляється найчастіше в лебедів і качок. Але вражає це захворювання, за словами Бориса Александрова, навіть хижих птахів, хоча в них має бути імунітет. Але в природі соколи й орли часто харчуються ослабленими птахами, ураженими вірусними інфекціями.
У голубів, в основному, виявляють хворобу Ньюкасла. Якщо вірус не вбиває, то зазвичай залишає наслідки, як у нас після грипу. У птаха бувають проблеми з легенями або нервові ускладнення – тремтить і хитається голова. У Центрі їх намагаються вилікувати. Тут є імуномодулятори, які допомагають пташиному організму відновиться після вірусної інфекції.
Як допомогти птахам?
Реабілітація диких птахів – процес складний з багатьох причин. Зокрема, їх доводиться переводити на новий корм – не такий, яким вони харчувалися в природі. Але «голод – не тітка». І птах змушений їсти корм, який не бажає. У результаті у нього виникають всілякі фізіологічні проблеми: ожиріння, схуднення, порушення обміну речовин, який необхідний для відновлення пір’я під час линьки. Тому дуже важливо, щоб корм засвоювався правильно.
Тож якщо ви знайшли птаха, який потребує допомоги, насамперед привезіть його в зоопарк для огляду. І тільки після встановлення діагнозу та консультації ветеринара можна спробувати виходити птаха самому. Але все ж краще довірити це фахівцям. Їм вдалося врятувати тисячі птахів.
Зателефонувати до Центру реабілітації тварин можна за номерами:
- (050) 336-40-89,
- (067) 483-64-05.
