Понад століття тому на околицях Одеси звели лікарню з оснащенням європейського рівня. Йдеться про Комунальну некомерційну установу «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради на Слобідці. Її історія починається в другій половині ХІХ століття. Ініціатором створення великого медичного комплексу став міський голова Микола Новосельський. Він у 1870-х активно просував цю ідею.
Як на Слобідці з’явилося лікарняне містечко
Спочатку розглядали інші ділянки, зокрема поблизу ботанічного саду. Міська влада вирішила звести лікарню за Водяною балкою, поруч із Дюковським садом, у районі, який тоді називали Слобідка-Романовка. Проєкт доручили архітектору Владиславу Домбровському. У його доробку — Нова біржа, будівля філармонії, головний поштамт та костел Святого Климента. Для лікарняного комплексу Домбровський створив ансамбль із десяти просторих двоповерхових корпусів.
Будівництво тривало близько двох років. Для робіт використали одні з найкращих на той час матеріалів. Частину довозили з-за кордону: фасади зведені з червоної цегли, дахи вкриті французькою марсельською черепицею, сходи оздоблено італійським мармуром. Корпуси спроєктували так, щоб у палатах було багато природного світла. Лікарня отримала автономні інженерні мережі, зокрема підведені:
- водогін;
- електрика;
- телефонний зв’язок;
- опалення;
- вентиляція;
- гаряче водопостачання;
- підземні комунікації.
Архітектор наполіг на відкритому просторі між корпусами. Тут висадили дерева, облаштували сад і доріжки. У центрі встановили один із перших міських фонтанів. На території з’явився пам’ятник Вільгельму Конраду Рентгену, відкривачу Х‑променів.
Ілюстративне фото з Google
Панкеєвський корпус
Окрему сторінку історії становить Панкеєвський корпус. Його збудували завдяки великій пожертві поміщиці Ганні Семенівні Панкеєвій. Вона фінансувала лікарню на пам’ять про доньку Ганну Костянтинівну, яка загинула 1906 року. У 1907 році місту передали кошти на створення закладу для нервових хворих. Міській владі довелося вирішити, чи бути цьому окремій лікарні, як вимагала жертвувальниця, чи відділенню в уже існуючому комплексі.
Вибрали ділянку на Слобідці-Романовці, поруч із Новою, або окружною, лікарнею. Проєкт розробляли за участі міського архітектора Федора Нестурха та лікаря Сергія Налбандова. Будівництво тривало з 1910-го до 1914 року. Триповерховий корпус у стилі ретроспективізму спроєктували фасадом на південь. У нижньому напівпідвальному рівні розмістили гідротерапевтичні приміщення та квартири службовців.
Та як тільки завершили будівництво, почалася Перша світова війна. У 1915 році окружна лікарня працювала як лазарет для поранених. Панкеєвський корпус зайняла Ліга міст. Повноцінне використання корпусу за початковим призначенням довелося відкласти.
Вибухи 1918 року, холод і майже повне запустіння
Після революції й зміни влади заклад зазнав важких випробувань. Мобілізація лікарів, інтернів і персоналу залишила лікарню без кадрів. Катастрофічного удару завдали вибухи 31 серпня 1918 року. На Другій Заставі, майже за кілометр від лікарні, детонували великі артилерійські склади.
«Окружна лікарня опинилася у зоні ураження. Снаряди пробивали дахи в лікарняних приміщеннях, було вибите все скло у вікнах (більше 8000), у тому числі з віконними рамами, безліч дверей з коробками. Особливо великі пошкодження дісталися Панкеєвському корпусу, тому що він знаходився на передній лінії траєкторії прильоту снарядів», – йдеться у науковій статті «Історія планування та будівництва в Одесі лікарні для нервовохворих — так званого Панкеєвського корпусу».
Наступні роки лікарня фактично виживала. Будівлі залишалися пошкодженими, вікна довго не засклювали. Центральне опалення не працювало через брак палива. Бракувало електрики і навіть гасу. До цього додалися епідемії: висипного, черевного й поворотного тифів, «іспанки» та епідемічного енцефаліту.
Поворот у кращий бік почався 1922-го, коли розгорнули відновлювальні роботи. Уже в жовтні 1923 року нервове відділення перевели до Панкеєвського корпусу. Там почалося нове життя, пов’язане з лікуванням і науковою діяльністю. У 1920-х корпус оснастили сучасним на той час обладнанням. З’явився апарат «Дарсонваль». З 1926 року працювали гальванічна та чотирикамерна ванни. Створили гематологічну лабораторію. Установа перетворилася на поєднання практичної медицини та наукових досліджень.
Від окружної лікарні до МКЛ №11
У 1920‑х заклад називали «Другою радянською народною лікарнею». У 1930‑х він отримав статус обласного. На базі лікарні розміщували кафедри медичного інституту, тому до назви додалося слово «клінічна». Після відкриття нових корпусів у селищі Котовського 1983 року Обласну лікарню перевели туди. Колишню Слобідську лікарню присвоїли номер №11.
Сьогодні заклад функціонує як кластерна та опорна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування за адресою вул. Віталія Нестеренка, 5‑Г. Головне завдання — надання невідкладної допомоги при тяжких травмах і станах, що потребують термінового втручання. Нині в лікарні працюють такі основні відділення:
- анестезіологія;
- відділення екстренної медичної допомоги;
- відділення оториноларингології – «Голова‑шия»;
- гінекологія;
- гнійно‑септична хірургія;
- КДЦ;
- неврологія;
- нейрохірургія;
- рентгенрадіологічне відділення;
- травматологічне відділення №1;
- травматологічне відділення №2;
- травматологічне відділення №3;
- травматологічне відділення №4;
- терапія;
- хірургічне відділення;
- щелепно‑лицева хірургія.
Важливий етап модернізації — створення сучасного відділення екстреної медичної допомоги. У межах програми «Велике будівництво» реконструювали приміщення. Тут тепер працюють травмпункт, кабінети рентгенографії, комп’ютерної томографії та УЗ‑діагностики. Також відкрили ізолятор, ургентну операційну, медико‑сортувальну зону й приміщення для деконтамінації.
За програмою медичних гарантій лікарня надає допомогу при гострому інсульті та проводить стаціонарне й хірургічне лікування. Серед напрямів — абдомінальна й судинна хірургія, нейрохірургія, політравма, гінекологія, ендоскопія та хірургія одного дня. Окрему увагу приділяють реабілітації та психологічній допомозі.
Ілюстративні фото з Google
Створено за матеріалами: 048.ua
