Ключові моменти:
- Захоплення квітами перетворилося на сімейний розсадник у томатній столиці України.
- Родина перейшла від однорічних квітів до невибагливих багаторічних рослин.
- Сьогодні рослини з Утконосівки долають сотні кілометрів і перетинають кордони.
- Одне замовлення з окупованої Київщини нагадало родині, що життя триває.
В Утконосівці Ізмаїльського району, де традиційно вирощують помідори, сім’я Баліків уже багато років розвиває власний розсадник.
Журналісти поспілкувалися з Даніелем і Костянтином Баліками. Вони показали, як у сімейних теплицях укорінюють рослини й готують замовлення до відправлення.
За історією про лаванду, гортензії й декоративні кущі стоїть не лише бізнес. Тут також — досвід війни. У березні 2022 року родина погодилася чекати, поки клієнтка з окупованої Київщини зможе отримати свої рослини.
Ідея проста: посадив і насолоджуєшся
Раніше Баліки, як і більшість односельців, вирощували переважно овочі. Тут відомі томати з носиком. Але захоплення старшої сестри квітами змінило напрямок.
З розсадника в Ізмаїльському районі нині відправляють рослини по всій Україні, а інколи — і за кордон.
Понад п’ятнадцять років тому Віолетта Баліка почала вирощувати петунії. Перші рослини продавали односельцям, потім їздили на ринок у Ізмаїл.
Віолетта Баліка з квітами
До роботи у 2018 році приєднався Даніель, згодом — Костянтин. Маленьке хобі сестри поступово перетворилося на родинну справу.
Спочатку сім’я вирощувала однорічні рослини. Приблизно три роки тому вони почали переходити на багаторічні кущі і невибагливі види, які добре почуваються в місцевому кліматі.
Ідея проста: посадив — і насолоджуєшся, а не бігаєш щодня з лійкою. Деякі клумби потребують догляду лише раз чи двічі на рік.
Від теплиць до власного маточника
Сучасний розсадник — результат багаторічної праці. Круглі теплиці колись привіз батько з-за кордону. Сім’я була серед перших у селі, хто встановив такі конструкції.
Тепер вони також одними з перших пробують нові культури.
«Ми почали працювати більше заради ідеї, бо хотіли робити щось нове», — каже Даніель Баліка.
Сорти замовляють із розсадників України, Польщі, Нідерландів та інших країн. Привезені рослини розмножують у себе й поступово формують власний маточник.
Квітководи Костянтин та Даніель Баліка (праворуч)
На перший погляд процес простий: зрізати живець, встромити в торф і чекати. Насправді ж кожна рослина потребує уваги і знань.
«Я зачищаю рослину, встромляю її в торф. Але чи приживеться — залежить від багатьох факторів. Це тонка робота», — пояснює Даніель.
Важлива кожна деталь: стан живця, температура, вологість і час укорінення.
У кожної рослини — свій маршрут
Коли рослина підростає, починається її дорога. У майстерні замовлення розкладають окремо, кожну рослину пакують у власний пакет, щоб земля не висипалася під час транспортування.
«Це лаванда — три штуки. А це перовскія, дуже схожа на лаванду», — показує Даніель.
Перед відправленням рослини перераховують, перевіряють і лише після цього пакують.
Після доставки рослинам дають день-два. Вони швидко відновлюють форму, навіть якщо трохи пом’ялися в дорозі.
Даніель Баліка демонструє вирощені квіти
Маршрути бувають різними. «Найдовший був Утконосівка — Ужгород», — каже рослинник. Вони відправляють куди є замовлення, інколи й за межі країни.
Та серед усіх замовлень особливо запам’яталося одне.
Рослини, які чекали на деокупацію
У березні 2022 року, на початку широкомасштабного вторгнення, зателефонувала клієнтка з Київщини. Вона перебувала в окупації і попросила забронювати рослини.
«Коли нас деокупують, тоді й відправите», — сказала вона.
Даніель пригадує шок від цієї розмови. Вони залишили рослини чекати. Приблизно через місяць надійшов дзвінок: населений пункт деокупували, і замовлення відправили.
Звичайне замовлення стало знаком того, що життя повертається. Люди знову планують сади і майбутнє.
Найголовніший секрет сімейної справи
Костянтин Баліка під час роботи
Розсадник нині — справа всієї родини. Працюють батько, мама, Даніель і Костянтин. Усі займаються рослинами.
Роботу розподілили: хтось відповідає за продажі та технічні питання. Інші слідкують за опаленням теплиць узимку. Даніель керує онлайн-замовленнями й пересаджуванням.
Сестра, яка започаткувала справу, переїхала за кордон. Вона вийшла заміж і передала родині проєкт. Родина продовжує його розвивати.
У розсаднику — гортензії, лаванда, перовскія та десятки інших сортів. Деякі вже цвітуть, інші готуються до першого сезону.
«Ось наша невибаглива гортензія, яка квітне з липня до жовтня», — показує Костянтин.
Вони не ганяються за кількістю. Головне — щоб рослина добре почувалася після виходу з теплиці й у новому господарстві.
«Я впевнений у своїй сім’ї. Ми виконуємо роботу найкраще. Саме тому наш розсадник існує десятиліттями. Стараємося вирощувати рослини найвищої якості. З любов’ю», — говорить Костянтин Баліка.
Можливо, саме в цьому криється секрет розсадника з Утконосівки. Кожна рослина має свій шлях — від живця в теплиці до клумби в Ужгороді, Києві чи далеко за кордоном.
Поки одні рослини вирушають у дорогу, в теплицях уже починається життя наступних.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
