Сказкове весілля з юридичним підтекстом: дві наречені в Одесі відзначили незабутнє свято, але закон залишає їх без прав – ФОТО

Сказкове весілля з юридичним підтекстом: дві наречені в Одесі відзначили незабутнє свято, але закон залишає їх без прав – ФОТО

У Одеському ботанічному саду відбулося весілля двох жінок, які підготували розкішне святкування, незважаючи на те, що згідно з українським законодавством, офіційна реєстрація одностатевих шлюбів неможлива.Партнерки Дар’я та Ніка зуміли організувати в Одесі весільну урочистість, що включала сукню, костюм і запрошених гостей у ботанічному саду. Про цю радісну подію вони повідомили на своїй Instagram-сторінці upoitelno.

“Ми ухвалили рішення про весілля лише за три тижні, і всі говорили, що це неможливо”, – зазначила пара.

Однак незважаючи на помітну толерантність суспільства до одностатевих шлюбів, законодавчий аспект залишається без змін. Це формує безліч юридичних питань, через які одностатеві пари в Україні залишаються без належного захисту. В умовах великої війни, коли питання життя і смерті постає щодня, необхідність юридичного визнання відносин між одностатевими парами стала як ніколи актуальною. Проте незважаючи на активні обговорення в суспільстві та заклики до змін, українське законодавство досі не визнає ані одностатеві шлюби, ані цивільні партнерства, що залишає тисячі людей у “правових тінях”, позбавляючи їх базових прав, які зазвичай доступні гетеросексуальним подружжям.

Бар’єри, що руйнують життя

Стаття 21 Сімейного кодексу України є основною юридичною перепоною для легалізації одностатевих шлюбів, оскільки чітко визначає гендерний склад шлюбного союзу. Відсутність легального статусу для одностатевих союзів, відповідно до порівняльного аналізу від Національної асоціації адвокатів України, створює низку критичних проблем. Це особливо відчутно під час війни для пар, в яких щонайменше один партнер служить на передовій.

Критична незахищеність у медичних та військових питаннях:

  • недопуск до реанімації та ухвалення рішень: у разі поранення або критичного стану партнера, особа може бути не допущена до реанімації, оскільки юридично не є членом родини. Вона також не в змозі ухвалювати важливі медичні рішення;
  • компенсації та поховання: якщо військовий чи військова загибнуть, їхній партнер не має права на отримання компенсації для членів родини та не може вирішувати питання щодо поховання. Ці права автоматично передаються кровним родичам, з якими військовий міг не мати жодного зв’язку.

Майнові та спадкові проблеми:

  • спільна власність: одностатеві пари не мають можливості володіти майном на умовах, як це роблять подружжя. Оформлення спільної власності стає складною юридичною процедурою, котра не гарантує захисту у випадку розриву стосунків або смерті одного з партнерів;
  • спадкування: після смерті партнера, той, хто залишився, не є спадкоємцем першої черги. Навіть наявність заповіту не розв’язує всі проблеми, оскільки спадкоємці-партнери підлягають оподаткуванню як “чужі” особи, на відміну від законного подружжя.

Виховання дітей:

  • правова невизначеність: якщо пара виховує дитину (наприклад, дитину одного з партнерів), інший партнер юридично не має жодних батьківських прав. Це створює величезні ризики: у разі смерті або недієздатності біологічного батька/матері, органи опіки можуть відібрати дитину, оскільки другий партнер не має офіційного статусу.

На шляху до цивільного партнерства

Оскільки Конституція України визначає шлюб як союз чоловіка та жінки, запровадження повноцінного одностатевого шлюбу наразі є неможливим без внесення змін до Основного Закону, що заборонено під час воєнного стану. Саме тому Валерія Коломієць – заступниця міністра юстиції України з європейської інтеграції, у 2023 році на сторінках УП Життя запропонувала ввести інститут реєстрованого цивільного партнерства. Ця законодавча ініціатива з’явилася внаслідок петицій, що набрали десятки тисяч голосів, і могла б стати компромісним рішенням. Цивільне партнерство дозволило б одностатевим парам офіційно оформити свої відносини та отримати ряд прав, які наразі доступні лише подружжю:

  • право спільного володіння майном;
  • право на спадкування;
  • право представляти інтереси партнера у медичних установах;
  • право на соціальні гарантії для сімей військових.

Суспільний та міжнародний контекст

Війна підвищила видимість проблем прав ЛГБТК+ в Україні. Громадяни спостерігають, як представники цієї спільноти служать та загинуть за батьківщину, що впливає на громадську думку: соціологічні опитування відзначають зростання підтримки легалізації одностатевих шлюбів. За результатами опитування, проведеного соціологічною групою “Рейтинг” до Дня Незалежності України у 2023 році, 37% українців підтримують легалізацію одностатевих шлюбів в Україні. Проти виступили 42%, з яких 33% – категорично проти. Ще 22% не мають визначеної позиції. Крім того, прагнення України до європейської інтеграції також тисне на уряд, оскільки Європейський суд з прав людини вважає відсутність механізму легального визнання одностатевих союзів порушенням прав людини.