“Щоб прокласти шлях до цього майбутнього, ми невтомно працювали з Катаром, Єгиптом та іншими регіональними партнерами над сильною, переконливою пропозицією. Наша участь – найкраща можливість возз’єднати всіх заручників із їхніми родинами. Рада Безпеки у попередніх резолюціях закликала ХАМАС та інші групи звільнити заручників”, – сказала вона.
Дипломатка додала, що якщо ця пропозиція буде прийнята й реалізована, вона наблизить усі сторони до створення умов для стійкого припинення бойових дій.
За словами Томас-Грінфілд, Радбез має зробити усе, щоб будь-які дії, які вживаються США і союзниками останніми днями, посилювали тиск на ХАМАС для схвалення ним пропозиції.
Відповідаючи на запитання, чи виконують, на її думку, ізраїльтяни резолюції Ради Безпеки та рішення Міжнародного суд ООН щодо надання гуманітарного доступу до Сектору Газа, постпред зазначила, що для цього потрібен час.
“Їм дали певну кількість днів, щоб відповісти на запит Міжнародного суду; я думаю, що ми повинні дати їм час, який вони мають, щоб відповісти на запит Міжнародного суду”, – зазначила Томас-Грінфілд.
Угода про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС
31 січня радник з національної безпеки США Джейк Салліван та міністр стратегічних справ Ізраїлю Рон Дермер обговорили угоду про припинення вогню між Ізраїлем та угрупованням ХАМАС. Домовленості мають звільнити 136 заручників.
Міністерство закордонних справ Катару 1 лютого повідомило, що ХАМАС дав свою попередню згоду на припинення вогню й угоду про звільнення заручників.
Водночас, за даними ЗМІ, набуття чинності угоди затягується через суперечки у керівництві палестинського руху.
Тим часом міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон запропонував власний мирний план довгострокового припинення вогню та досягнення миру. Він передбачає евакуацію лідерів ХАМАСу з Сектору Газа до іншої країни.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
