10 січня США внесли найбільшу нафтову компанію Сербії до списку санкцій через “вторинний ризик”, що виник внаслідок значної російської участі в цій компанії на фоні російського вторгнення в Україну.
Санкції проти NIS вже сім разів відкладалися, з останнім терміном до 1 жовтня.
Влада Сербії продовжувала вести переговори з російськими та американськими сторонами.
“Ми були дуже коректними щодо наших російських і американських партнерів і будемо намагатися дотримуватися цього курсу, але люди повинні усвідомлювати, що нам доведеться заплатити дуже високу ціну”, – заявив Вучич.
Президент підкреслив, що Сербія стала “побічною жертвою” у відносинах між Сполученими Штатами та Росією.
У той же час, структура власності NIS не раз зазнавала змін. Російська компанія “Газпром” вийшла зі складу акціонерів NIS у вересні, а одним із значних акціонерів стала інша компанія, якою керує “Газпром”, – “Інтелідженс” зі Санкт-Петербурга.
Санкції США проти NIS
Компанія NIS, в якій “Газпром нафті” належить 44,9% акцій, “Газпрому” – 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, є власником єдиного нафтопереробного заводу в Сербії, розташованого в місті Панчеве, поблизу Белграда.
У липні NIS звернулася до США з проханням про спеціальну ліцензію, що дозволяє відкласти повне застосування санкцій та продовжити діяльність після 29 липня. Ця ліцензія дозволяє компанії уникнути повного введення санкцій.
