Інформовані джерела розповідають, що деякі міністри уряду висловлюють невдоволення через небажання Стармера дотримуватись своєї обіцянки підтримати палестинську державність. Тиск на нього зростає через загострення гуманітарної ситуації у Секторі Газа.
Згідно з інформацією, міністр охорони здоров’я Вес Стрітінг, міністр юстиції Шабана Махмуд, міністр у справах Північної Ірландії Гіларі Бенн та міністр культури Ліза Ненді нещодавно закликали Стармера та міністра закордонних справ Девіда Леммі пришвидшити ухвалення рішень у цій справі.
Макрон протягом останніх місяців намагався переконати Стармера в необхідності спільного визнання Палестини.
У четвер Стармер висловив думку, що “державність є невід’ємним правом палестинського народу” та що мир у регіоні “відкриє шлях” для визнання Палестини з боку Великої Британії, проте не уточнив терміни.
Переговори зірвано
Переговори щодо припинення вогню в Секторі Газа зазнали краху у четвер, коли США та Ізраїль відкликали свої делегації. Це стало новим ударом по дипломатичним зусиллям, лише через кілька тижнів після того, як президент Дональд Трамп оголосив про близькість угоди.
Джерела зазначають, що напруженість у британському уряді зростає на фоні повідомлень про масовий голод у Газі вже через два тижні після досягнення Європейським Союзом угоди з Ізраїлем про збільшення постачання харчів в регіон. З’являється все більше новин про виснажених немовлят, голод та дітей, які стоять у чергах за їжею.
Хоча ізраїльський уряд звинувачує ХАМАС, організація “Лікарі без кордонів” та ряд інших гуманітарних організацій вважають, що Ізраїль не виконує умови угоди.
Європейська критика
Від початку нападу ХАМАС на Ізраїль у жовтні 2023 року, уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу посилив опозицію до створення палестинської держави, стверджуючи, що це загрожує безпеці Ізраїлю.
Однак руйнівні наслідки ізраїльського вторгнення до Сектора Газа — за оцінками, понад 59 тисяч загиблих і величезні території, знищені вщент — змусили деяких традиційних союзників Ізраїлю в Європі висловити своє незадоволення та задуматися про введення торговельних санкцій для пришвидшення завершення конфлікту.
Зокрема, Велика Британія призупинила частину експорту озброєння до Ізраїлю та запровадила санкції проти видатних осіб в адміністрації Нетаньягу.
Запізніле рішення
Деякі ключові особи Лейбористської партії попереджають, що навіть якщо Велика Британія визнає Палестину на засіданні ООН у вересні, це може статися занадто пізно з огляду на масштаби руйнувань.
У незвичному публічному коментарі з питання, що не входить до його повноважень, Міністр охорони здоров’я Великобританії Вес Стрітінг сказав у Палаті громад, що сподівається на визнання Палестини “доки ще залишилося, що визнавати”.
Наступного дня мер Лондона Садік Хан також закликав уряд невідкладно визнати палестинську державність і закликав “зробити набагато більше, щоб чинити тиск на ізраїльський уряд”.
Видання наголошує, що Велика Британія буде представлена на конференції ООН, яку організовують Франція та Саудівська Аравія у Нью-Йорку. Проте в Лондоні ще не вирішили, чи представлятиме її Леммі, чи менш високопосадовий міністр, повідомили джерела.
Франція планує використати саміт для обговорення зусиль щодо досягнення мирного врегулювання та реалізації рішення про дві держави, але офіційно визнає Палестину лише під час зустрічі лідерів у рамках Генасамблеї ООН у вересні. Заінформовані джерела зазначають, що Великій Британії ще потрібно ухвалити рішення, чи слідувати прикладу Франції.
Останніми тижнями Леммі стверджував, що, незважаючи на те, що інші країни вже визнали Палестину, його головним завданням є “полегшення страждань” у регіоні.
“Я визнаю важливість визнання, і ми повинні зробити цей крок у належний момент”, – заявив Леммі цього тижня в Палаті громад у відповідь на заклики депутатів від Лейбористської партії прискорити процес.
Проте він також додав: “Я відверто не вірю, що визнання змінить ситуацію на місці”.
Визнання Палестинської держави
У 1947 році ООН представила план розподілу Палестини: створення окремих арабської та єврейської держав, а також запровадження спеціального міжнародного статусу для Єрусалима.
У 1948 році було проголошено державу Ізраїль. Внаслідок серії арабсько-ізраїльських війн, Ізраїль встановив контроль над 77% території колишньої підмандатної Палестини, включаючи більшу частину Єрусалима. Інші землі потрапили під контроль Йорданії та Єгипту.
У 1987 році на палестинських землях спалахнуло масове антиізраїльське повстання, що отримало назву інтифада. На цьому фоні 15 листопада 1988 року лідер Організації визволення Палестини Ясір Арафат оголосив про створення незалежної держави Палестина зі столицею в Єрусалимі.
Першою країною, яка визнала новостворену Палестину, у листопаді 1988 року став Алжир. В наступні тижні аналогічні рішення ухвалили більшість арабських країн, а також Індія, Туреччина та багато країн Африки.
Нова хвиля міжнародного визнання Палестини сталася в 2010 – на початку 2011 року. Тоді Палестину визнали кілька країн Південної Америки, включаючи Аргентину, Бразилію та Чилі.
У 2014 році Швеція стала першою західноєвропейською країною, яка офіційно визнала Палестину. Країну також визнали Болгарія, Кіпр, Чехія, Угорщина, Польща та Румунія.
Більшість європейських держав підтримують визнання палестинської державності в межах кордонів, що існували до Шестиденної війни 1967 року.
