Київський час — для всієї країни?
Україна переходить на «зимовий» і «літній» час із 1981 року. Традиційно це пояснювалося економією електроенергії та скороченням використання штучного освітлення. Адже після осіннього рівнодення світловий день зменшується, а переведення годинників допомагало трохи його подовжити.
До того ж між заходом і сходом нашої держави — відстань 1316 км. Тож Україна потребує тимчасового компромісу. І це стало ще однією причиною переведення годинників. Якщо ж закон ухвалять, у країні буде встановлено єдиний київський час, що відповідає другому часовому поясу за шкалою Всесвітнього координованого часу України (»зимовий» час).
Влада пояснює своє рішення тим, що перехід на «зимовий» і «літній» час призводить до зміни біологічних ритмів людини. І це негативно впливає на її фізичний і психологічний стан. До того ж переведення часу вже давно ніяк не впливає на енергозбереження. Крім того, зазначили у Верховній Раді, встановлення єдиного київського часу на всій території України сприятиме зміцненню національної безпеки держави.
Рішення для західних і східних регіонів
Часові пояси в Україні
Україна охоплює понад один часовий пояс. Умовно, у Харкові та в Ужгороді схід і захід сонця відбуваються з різницею майже в годину.
Тож, на думку біологині Ольги Маслової, ідеальний сценарій — перейти на «зимовий» час з урахуванням потреб украй західних і вкрай східних регіонів країни. Тобто — дозволити жителям Закарпатської та Харківської областей адаптувати свою соціальну активність до астрономічного часу. Наприклад, розпочинати шкільні заняття та робочий день раніше чи пізніше. Для цього слід орієнтуватися насамперед на рух Сонця, а не на годинник.
— Знайти оптимальний соціальний час для всієї України не вдасться. Для Києва та умовного центру країни «зимовий» час — ідеальна історія. Але для інших регіонів слід ухвалювати індивідуальні регіональні рішення, — радить фахівець.
Медики застерігають: порушення сну і загроза інсульту
Переведення годинника на «літній» час — небажане, вважають біологи і медики.
Практично в усіх живих істот є так званий «біологічний годинник», що залежить від обертання Землі. Він контролює добові ритми, обмін речовин. І різкі зміни в біоритмах завдають здоров’ю шкоди.
Учені впевнені, що, переводячи стрілки годинника, ми втручаємося в роботу механізмів, які тисячоліттями формувалися під час еволюції. І це ні до чого доброго призводити не може.
— Коли ми говоримо про переведення годинників на «літній» час — то, по суті, забираємо годину сну, — вважає Ольга Маслова. — Близько тижня йде на адаптацію до нового часу. Але це — не тільки про сон, а й, наприклад, про ритми шлунково-кишкового тракту. Будь-які втручання, розсинхронізації — не корисні для нас.
Перехід на «літній» час, коли ранок стає темнішим, а вечір — світлішим, може порушити цикл сну/неспання, вважають експерти з питань сну. Ймовірний результат — ранкова втома і бадьорий вечір.
До того ж зазначають фахівці, під час переходу із «зимового» на «літній» час зростають кардіологічні проблеми та розлади настрою. Збільшується, як правило, частота ДТП.
Солідарні з біологами і медики. На їхню думку, невинне, здавалося б, переведення стрілок на годину вперед або назад може підвищити ризик інсульту. Згідно з даними останніх досліджень, у перші кілька днів після переходу на «літній» або «зимовий» час, захворюваність зростає на 8%.
Особливо сильно страждають від переведення годинників пенсіонери. У людей старше 65 років ризик інсульту підвищується на 20%. І, як правило, протягом кількох днів після переведення стрілок годинника до лікарень надходить набагато більше жертв цього захворювання, ніж в інші дні.
Лічильники — за рахунок споживача?
На сучасному рівні технологій жодної доцільності в переході на «літній» час уже давно не було, стверджують українські експерти.
Але при цьому навіть прихильники нового закону зазначають: час для його ухвалення обрано вкрай невдало. На третій рік війни, з урахуванням виснажливої спеки і відключень електрики по 12 годин більшість економістів, м’яко кажучи, не готові обговорювати енергоефективність.
До того ж одне з важливих запитань, на яке сьогодні немає відповіді, — хто буде після ухвалення цього закону перепрограмувати електронні лічильники електроенергії по всій Україні? Адже надання населенню пільгових годин електроспоживання нерозривно пов’язане з погодинним обліком. А це потребує заміни всього парку лічильників, які були масово встановлені.
По-перше, зазначає експерт з енергоефективності Ігор Черкашин, розпломбувати кожен із десятків тисяч лічильників, перепрограмувати і знову запломбувати — це величезна робота. І в Україні просто немає стільки інспекторів, щоб встигнути це зробити за кілька місяців.
По-друге, компанії всі ці витрати, з великою ймовірністю, закладуть у тариф. Тож у кінцевому підсумку за все заплатить споживач.
У протиріччі з ЄС?
Академія наук вищої школи звернулася до Володимира Зеленського із закликом накласти вето на закон про скасування переходу на «літній» час.
За словами президента наукового центру Олександра Наконечного, це рішення збільшить витрати на освітлення у вечірні години навесні, влітку та восени.
Крім того, з ухваленням цього рішення Україна відійшла від практики обчислення часу, загальноприйнятої для країн ЄС.
— Попри впровадження енергоощадних ламп, питання зменшення енергетичних витрат на освітлення залишається актуальним — що зафіксовано, зокрема, і рекомендаціями Європейської економічної комісії ООН. Тому провідні держави світу продовжують практикувати переведення годинникових стрілок на годину в літні місяці. Так чинять у багатьох штатах США, провінціях Канади, Великій Британії та всіх без винятку державах ЄС. Водночас відмовилися від використання «літнього» часу такі недемократичні держави, як Росія, Білорусь і Китай, — зазначили вчені.
Що говорять про скасування «літнього» часу українці
Ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович назвав закон про скасування «літнього» часу «відверто шкідницьким і антиєвропейським кроком».
— По-перше, це рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а в жовтні темрява наступатиме ще під час робочого дня. По-друге, через це значно збільшаться витрати енергії, з якою у нас і так катастрофа, і для економії якої і придумано «літній» час. По-третє — це відвертий розворот у цьому питанні від Євросоюзу до Росії та країн Азії й Африки, — переконаний В’ятрович.
— Наслідок — наочний саме зараз, у спекотне літо. Це ж «круто», що наступного року на роботу треба буде їхати тоді, коли сонце майже в зеніті — на 10 ранку за нинішнім часом. Наступного літа це буде 9 ранку. Це рішення також означає, що ВР краде годину часу літніх, весняних та осінніх вечорів кожного з нас. Але найбільший удар буде по «жайворонках», які встають із сонцем. Я вже не кажу про розсинхронізацію з ЄС, — зазначає редактор ЗМІ «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
— Тепер у нас буде не як у ЄС, де працює схема регулярного переходу на «зимовий» і «літній» час. І з наступного літа сонце сходитиме в Україні о 03:00. Енергетикам заздрю — на них чекають надприбутки. Жителям східної України — співчуваю, — написав військовослужбовець Віктор. Деякі одесити вважають, що потрібно залишити «літній час». Адже з переходом на «зимовий» схід сонця буде о 3:45, а ввечері темніти буде раніше. А це означає, що любителям відпочити після роботи на пляжі залишиться зовсім небагато світлого часу доби.
— Дурні! Потрібно було залишити «літній» час. А так взимку в центрі країни о 16 годині вже темно. А на сході — ще раніше. Треба максимально ефективно використовувати світловий час. А зараз влітку люди їхатимуть на роботу на годину пізніше, у спеку, — коментує новий закон одесит Юрій Карлович.
Закон набуде чинності через три місяці з моменту його офіційного оприлюднення. Кабмін протягом двох місяців має внести зміни до підзаконних актів відповідно до закону.
