Обряди на Святвечір: комусь треба сливу потрусити, а комусь – сокири торкнутись
У переддень Різдва, аби забезпечити щастя, мир та багатство, бойківські родини обов’язково проводили прадавні обряди та ритуали.
- Найперше – зв’язували ланцюгами ніжки стола і скріплювали їх замками. Це робив господар, щоби рідні у прийдешньому році об’єдналися та жили у злагоді, щоб худоба не губилась та її вовки не «різали». Останнє актуальне у нашому Причорномор’ї, де у селах спостерігається нашестя хижаків.
- На Святвечір вмивались у крижаній річці, щоб видужати та не хворіти. Умивалися у посудині з копійками, щоби грошей та здоров’я було, як води.
- А підкиданням ложки з кутею до стелі намагалися зазирнути у майбутнє. Якщо зерно не впаде, то врожай буде добрим.
- Також пророкували на куті. Щоб усе збулося, треба першу ложку куті підкинути, «щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі». Другу ложку – «щоб телята рикали так, як це зерно стрибає від землі до стелі», а третю – «щоб бджоли роїлися». Чим більше зерен пристане до стелі, тим багатшим буде рік.
- Незаміжні дівчата на Святвечір йшли у сад, щоб сливове дерево потрусити. Таким чином спонукали коханого швидше їм освідчитись та посвататись.
- Перед Святвечором господар обов’язково притрушував лави сіном, а підлогу – соломою. Під стіл клав сокиру. Діти по кілька разів торкалися до неї, «щоб ноги були тверді, як залізо».
- Також обкурювали димом хату та освячували оселю святою водою.
- За повір’ям, на Святий вечір у хаті збираються душі померлих, і щоб їх не «придушити», дмухали на стілець, перш ніж сісти за святковий стіл. Трапезували без шуму й галасу, щоб не образити померлих предків.
Обов’язково треба впускати у дім колядників, які, прославляючи Бога і народження Ісуса Христа, нагадують, що прощення і спасіння отримають всі, хто щиро цього прагне.
Квашена капуста смачніша з каменюкою
Перед Різдвом з 15 листопада по 24 грудня віруючі обов’язково дотримуються суворого посту. З пісних страв перевагу бойки надають квашеній капусті. Старожили повідали, що капусту на зиму їхні пращури з Бескид заготовляли по-особливому. А сам процес приготування перетворювався на свято і відбувався під акомпанемент сільських музик.
Щоб квашена капуста вийшла смачною, використовували для квашення дубову бочку.
До нашинкованої капусти терли багато моркви, додавали кмину, листя хрону. Та найважливіше – всередину бочки поміщали велику кременеву каменюку, щоб капуста не пліснявіла.
З рідких наїдків готували бурачинку, пісний, марцьовий, пшоняний та вівсяний борщі, росолянку, мачанку, голопас та різні юшки.
У стародавніх рецептах також згадуються бульбальки, смажена гурда, тертюхи, нудлі, шургур, мішанина, кльоцки, дриглі, пизи, шупен та знамениті бануш.
А також каші – кулеш, колотнюха, затерка та мамалига.
Випікали хліб разовий, питльований, житній, різні завиванці, закрутелики, тістечка, книші, калачі, пироги, баби, медівники. А ще опалянок, пошкрібок, вуглянку, паляницю.
У пошані були пійло, солод, житній мед, медуха та зелене пиво. Із міцніших напоїв на святковий стіл ставили різні настоянки, вишняки, сливовицю і славнозвісну палянку.
Паляниця з часником, щоб ніяке зло не приступало
До 12 ритуальних страв належать кутя, узвар, голубці, вареники, сливи, шарпанина, семенуха, душинина, логаза та інші.
Бойківчанка з Агафіївки Ганна Пришляк розповіла, що у 90-х роках минулого століття вона відтворила і зафільмувала для нащадків Святвечірнє дійство.
У прибраній хаті вечерю починає батько. Тричі ложку куті він підкидає до стелі, примовляючи: «Пшениця, як кутя, росте, як пруття» і «Гоц-кец, бички-телички!». Діти ловлять зерна, які падають вниз, і промовляють: «Я зловив корову», а той: «…а я телятко…».
Далі від старшого й до молодшого з’їдають по три ложки куті. На черзі паляниця з часником і сіллю, «шоби ся блуд ни чіпав, шоби ніяке зло не приступало». Потім споживають капусту (варену чи тушковану), горох, біб чи квасолю, заправлені олією, бульбу в лушпинні, гриби, мачанку, потраву, киселицю, чи квасівку з вівсяного борошна, чир – обов’язково з грубої муки, перемащені підсмаженою на олії цибулею голубці з ячмінної, вівсяної чи пшеничної крупи або з тертої бульби. Обрядовий хліб-кречун, як і паляницю, не ріжуть ножем, а лише ламають.
На жаль, традиції призабуваються, разом з рецептами багатьох страв. У селі вже декілька років не влаштовують і різдвяний вертеп. Немає кому. Школу закрили, а молодь захищає Батьківщину.
Лише старожили ще свято бережуть бойківські традиції.
Бабуся Ганна пригадала, як у дитинстві допомагала варити логазу — кашу з ячмінної крупи та квасолі. Їй мати доручала товкти у ступі зерна ячменю, щоб облущити їх від плівки. Тепер її не готують.
Цікавою є ще одна бойківська страва для очищення зашлакованого організму, яка називається «кичері». Для її приготування використовують логазу (ячмінну крупу), квасолю, моркву, цибулю та квашену капусту.
Сьогодні багато давніх страв призабуто, а більшість людей про них навіть не чула.
Щоб ви відчули Карпати на смак, радимо приготувати на Святвечір декілька бойківських страв.
Рецепти бойківських страв
Баба-шарпанина – запіканка з прісноводної риби
Інгредієнти:
- судак – 1 кг,
- пшеничне борошно – 1 склянка,
- олія – 2,5 ст. ложки,
- цибуля – 2 шт.,
- рибний бульйон – пів склянки,
- сіль, перець – до свого смаку.
Приготування:
Рибу почистити, промити, залити водою. У бульйон можна додати моркву та цибулину, зелень – для кращого смаку риби. Додати солі, довести до кипіння і варити ще 30 хвилин. Потім вийняти рибу з бульйону, дати охолонути, відділити від кісток і пошарпати на шматки.
Цибулю порізати на дрібні кубики та підсмажити.
У рибний бульйон додати борошно та вимішати тісто. По консистенції воно має бути як рідка каша. У тісто додати цибулю з олією та ще раз все вимішати.
Подрібнену рибу викласти на змащену маслом сковорідку, а зверху залити все тістом. Додати перцю та поставити у духовку.
Запікати потрібно 40 хвилин при 180 градусах.
Шарапанину подають гарячою.
Бульбяники з гарбузом
Інгредієнти:
- гарбуз – 200 г,
- сира і варена бульба – 200 г,
- яйце – 1 шт.,
- сіль, олія.
Начинка:
- домашній сир – 150 г,
- яйце – 1 шт.,
- сіль на смак.
Гарбуз і сиру картоплю натерти на дрібній тертці, викласти на друшляк, щоб стекла зайва рідина. Терту картоплю з гарбузом вимішати з картопляним пюре та яйцем, посолити.
Окремо зробити начинку: змішати сир і яйце, посолити, перемішати.
Руками зліпити паляничку, в середину якої покласти 1,5 чайної ложки начинки, краї загорнути і зліпити пиріжок.
Обсмажити на середньому вогні з двох боків.
Киселиця (вівсяний кисіль)
Киселицю варять з вівсяного борошна або із вівсяної крупи.
Інгредієнти на 3 літри киселиці:
- вівсяне борошно – 500 г,
- дріжджі – 25 г,
- окраєць житнього хліба,
- цибуля – 2-3 шт.
Вівсяне борошно, дріжджі та окраєць хліба поміщають у посудину, заливають теплою водою, накривають і залишають у теплому місці на добу. Потім проціджують, додають ще два літри води і варять, щоб не пригоріло. Коли закипить, додають підсмажену на олії цибулю.
Подають із картоплею чи квасолею.
Читайте також: