Війна – не привід зупинитися
Зразковий художній колектив України – ансамбль танцю «Дитинство» Одеського міського центру хореографічного мистецтва – з 1979 року є одним з найбільш професійних та авторитетних не лише в нашій країні, а й за кордоном.
Заціпеніння, повʼязане з початком повномасштабного вторгнення, тривало недовго – всього два місяці. Оскільки Приморський бульвар відразу було закрито, разом з батьками керівництво колективу прийняло рішення про продовження роботи на інших базах. Вирішили орендувати приміщення в Державному університеті інтелектуальних технологій та звʼязку (колишня академія звʼязку), в Південноукраїнському національному педагогічному університеті.
– Ми давали концерти для дітей з окупованих територій, брали участь у всіх міських святах, – говорить Юхим Коган, директор Одеського міського хореографічного центру, керівник колективу «Дитинство», заслужений працівник культури України.
Після відкриття Приморського бульвару, за допомогою департаменту освіти Одеської міської ради, рідне приміщення колективу на Приморському бульварі обладнали укриттям та надали генератор. Тому знов можна було працювати на своїй базі.
– Ми повинні робити все, щоб війна не забирала в дітей дитинство, яке пройде і ніколи не повернеться, щоб вони не лише мали можливість займатися творчістю, а ще й зустрічатися з глядачами на кращих сценах, зокрема, на сцені Одеської філармонії, – – говорить Юхим Коган.
Зокрема, разом з філармонією центр хореографічного мистецтва реалізує проєкт «Відкрий долоні для добра» – це збір коштів від концертів для військових, які знаходяться в Одесі на лікуванні та реабілітації. В концертах також беруть участь відомі артисти, дорослі творчі колективи. Зібрані кошти вже дозволили придбати жарові шафи для шпиталів, білизну, милиціі та протези. Благодійні виступи триватимуть і надалі. Це внесок дітей в наближення перемоги над ворогом.
Ви також можете дізнатися: Як танці просто неба допомагають долати стреси
Лінь та страх дорослих
До початку війни в центрі займалось 840 дітей, зараз – біля 500. Багато сімей поїхали за кордон. Комусь ліньки збиратися ввечері та їхати на інший кінець міста з дитиною на репетицію. Хтось відверто каже, що побоюється цього – повітряні тривоги тривають, як і прильоти.
– Я сьогодні добре розумію, що працюємо ми не лише з дітьми, а і з батьками теж, – продовжує Юхим Коган. – Пояснюю їм: не можна позбавляти дітей мрій та творчості. Хореографія, танці чудово лікують депресії, наслідки стресів, гіподинамію. Танці значно підвищують самооцінку дітей. Це синтетичний жанр, який значно покращує фізичну підготовку дитини. Ми виховуємо тих, хто відновлюватимуть Україну після війни. Вони повинні бути здоровими, розвиненими, творчими.
Щоб не втрачати звʼязків та професійного рівня, почали знов виїздити на фестивалі, брати участь у конкурсах. Влітку були в Італії, куди приїхали вісім українських колективів. А також на День захисту дітей 1 червня виступали з концертом у Відні на запрошення Посольства України в Австрії.
– Глядачі були в шоці, що в умовах війни діти демонструють такий високий рівень підготовки! На Різдво, за проєктом «Карпати єднають», побували в Івано-Франківську. Діти побачили сніг, познайомилися з традиціями святкування Різдва в Карпатах. Туди запросили нас та колектив з Харкова. Колеги дуже високо оцінили наші виступи, – відзначив директор колективу. – На мою думку, зараз дуже важливо надати дітям можливість побачити різні регіони, поспілкуватися з дітьми з цих регіонів, навчитися сприймати різні традиції життя.
– Я займаюся 9-й рік. Танці для мене все. Почала ще в дитсадку, бо там звернули увагу на мою грацію і порадили батькам віддати мене на танці. Особливо люблю поїздки. Зокрема, зараз ми були в Івано-Франківську. Запамʼятався місцевий танок Аркан, який ми вивчили. В майбутньому бачу себе хореографом, – розповідає юна танцюристка Неллі Хоміч.
Ті, хто виїхав за кордон, продовжують займатися онлайн, не забувають рідний колектив. Педагоги, хореографи та випускники центру легко знаходять в інших країнах роботу – рівень їх підготовки каже сам за себе.
– Займаюся з серпня цього року. Не боявся, що поряд є менші за віком. Знав, що всьому навчать. Так воно і вийшло. Відразу відчув, що став більш спокійним, покращилася фізична форма. І тому всім раджу: не відмовляйтеся від своїх мрій. У будь-якому віці можна успішно займатися танцями, – каже Андрій Митрофанов, вихованець колективу.
В центрі проводять також курси підвищення кваліфікації. В жовтні минулого року вони мали великий попит. Крім одеситів, досвідом ділилися артисти ансамбля Вірського. Приїхали хореографи навіть з-за кордону. В березні Юхим Коган знов збере фахівців. Ї вже зараз люди з різних регіонів України записуються, щоб мати можливість повчитися в Одесі і не пропустити цей захід.
«Живемо майбутнім»
А що думають батьки, які попри всі труднощі залишаються відданими улюбленій справі їхніх дітей?
Марина, мама вихованки:
– Моїй доньці 11 років. Їй подобається все, що тут відбувається. Особливо концерти. Хоч інколи і буває важко, вважаю за потрібне допомагати доньці торувати цей непростий шлях. Для дівчинки постава, хода, талія дуже важливі, а танці це все чудово формують.
Вікторія, мама вихованки:
– Кажуть, що до трьох років треба встигнути відкрити талант. От моя дочка Олександра придивлялася до всього, танці їй сподобалися. Походила на хіп-хоп, не сподобалось, віддала перевагу класиці. Тепер займається в хореографічному центрі. Нещодавно ходили з нею на медогляд. Хірург подивився і каже: «Дитина чимось займається? Відразу видно». Дійсно, немає сколіозу, спина рівна. На мою думку, танці не лише добру фізичну форму підтримують, а ще й добрий смак прищеплюють, певний культурний рівень формують, що теж важливо.
Центр хореографічного мистецтва продовжує плідно працювати, в ньому завжди раді новим вихованцям – дітей тут приймають віком від п’яти років.
