Ключові моменти:
- Траянові вали простяглися півднем сучасної Одещини
- Римське походження споруди дедалі частіше ставлять під сумнів
- Нові археологічні знахідки пов’язують вали з готами
- Фортифікація була складною військовою інженерною системою
Матеріал підготовлено за мотивами нового випуску проєкту «Легенди Одещини» на YouTube-каналі. У ньому журналістка Ірина Полякова розбирає історію Траянових валів, аналізує сучасні археологічні дані й пояснює, чому одна з найвідоміших легенд півдня України сьогодні потребує переосмислення.
Чому Траянові вали й досі залишаються однією з найбільших загадок Одещини
Траянові вали — одна з наймасштабніших давніх фортифікацій на території сучасної України. Нижній Траянів вал сам по собі простягається понад 126 кілометрів: від нинішньої Молдови через Болградський та Ізмаїльський райони Одеської області до околиць озера Сасик. Ця вражаюча лінія оборони вже більше двох століть є предметом дискусій серед істориків та археологів.
Ведуча проєкту «Легенди Одещини», журналістка Ірина Полякова, звертає увагу на те, що навколо валів накопичилося багато міфів, які часто сприймають за незаперечні факти.
— Назва «Траянові вали» так глибоко вкоренилася в усвідомленні людей, що одразу виникає асоціація з римлянами. Однак історія виявляється набагато складнішою, — підкреслює ведуча.
Земляні укріплення давно стали невід’ємною частиною краєвиду південної Бессарабії. Місцями вони проходять прямо між сучасними селами, і місцеві знаходять неподалік стародавні монети, наконечники стріл або уламки кераміки. Саме подібні знахідки протягом десятиліть підживлювали легенди про присутність римських легіонів у цих краях.
Останні археологічні дослідження змушують усе частіше переглядати усталені уявлення.
Читайте також: Чотири хвилі руйнування Одеси: хто і як руйнував місто протягом ста років (відео)
Чому римська версія вже не виглядає беззаперечною
Назва «Траянові вали» у більшості людей автоматично асоціюється з імператором Марком Ульпієм Траяном — одним із найвідоміших правителів Стародавнього Риму, за якого імперія досягла найбільших меж.
У XIX столітті набула популярності думка, що величезну оборонну лінію в Буджацькому степу збудували римські легіони, які нібито просунулися далеко на північ від Дунаю. З часом ця версія укріпилася в історичних працях і для багатьох стала майже аксіомою.
Втім сучасні дослідники звертають увагу на важливий нюанс: сама назва з’явилася значно пізніше за можливий період зведення валу. Як розповідає Ірина Полякова, «Траянові вали» поширилися лише у XVIII столітті після праць молдавського правителя Дмитрія Кантеміра, тоді як місцеве населення протягом століть називало ці укріплення Змієвими валами.
Археологічні дані теж підривають однозначну римську інтерпретацію. Римські монети поблизу валів дійсно зустрічаються, але одна лише монета не доводить участі римської армії в будівництві. Денарії могли переміщатися у складі торгівлі, ставати військовими трофеями або залишатися в обігу протягом століть, потрапивши сюди задовго після їхнього карбування.
Більш того, частина аргументів на користь «римської» теорії виникла через історичну плутанину. В одному відомому випадку ім’я на знайденій монеті належало не знаменитому Ульпію Траяну, а значно пізнішому правителю Децію Траяну, який жив в іншу епоху й не міг бути пов’язаний з будівництвом цих укріплень. Ця деталь спричинила сумніви й стала приводом переглянути старі версії походження валу.
Хто ж тоді спорудив Траянові вали
Якщо римська гіпотеза викликає дедалі більше питань, постає логічне запитання: хто ж міг створити настільки масштабну оборонну лінію завдовжки понад 126 кілометрів?
Поки що однозначної відповіді немає. Проте останніми роками дедалі більше археологів і істориків схиляються до того, що Нижній Траянів вал міг бути зведений готами — германськими племенами, які в III–IV століттях контролювали значну частину Північного Причорномор’я.
Тоді регіон переживав одну з найбурхливіших епох своєї історії. Готи, які осіли в Буджацькому степу, регулярно здійснювали походи на землі Римської імперії, але незабаром зіткнулися з новим ворогом — гунами, чия стрімка експансія змінила політичну карту Європи.
— Якщо відкинути римський варіант, постає природне питання: хто мав достатньо влади, ресурсів та робочих рук, щоб перерити сто кілометрів степу? — каже в одному з випусків Ірина Полякова.
Страх перед навалою гунів міг стати тим стимулом, який підштовхнув готських вождів до будівництва розгалуженої системи оборони. Одним із ймовірних ініціаторів такого проєкту дослідники називають вождя Атанаріха. Античний історик Амміан Марцеллін згадував, що він наказав спорудити лінію оборони між Прутом і Дунаєм, намагаючись стримати кочівників.
На користь цієї гіпотези свідчать не лише письмові джерела. Восени 2024 року археологи, що досліджували ділянку валу на території Молдови, знайшли в дні оборонного рову кераміку готського періоду. Хоча знахідка не ставить остаточної крапки, вона стала одним із найвагоміших аргументів на підтримку «готської» версії походження споруди.
Тому дедалі більше вчених розглядає Нижній Траянів вал не як спадщину Римської імперії, а як один із найбільших оборонних проєктів, створених варварськими політичними утвореннями пізньої античності.
Читайте також: Чи перетвориться Одещина на пустелю? Звідки взялися піски та що чекає південь України
Як земляний вал зупиняв цілі армії
Навіть якщо не з’ясовувати зараз, хто саме наказав звести Траянові вали, їхні розміри й технічні рішення вражають і сьогодні.
Стародавні інженери використали природні особливості місцевості максимально ефективно. Оборонна лінія перекривала вузький сухопутний коридор між річкою Прут і дунайськими плавнями, перетворивши його на контрольований проход, який було дуже складно обійти або прорвати.
Первісний вал мав близько 11 метрів ширини біля основи й до 4,5 метра заввишки. Перед ним простягався рів шириною приблизно шість метрів і глибиною до трьох метрів. Для вершника, що мчав у наступі, така перепона майже не залишала шансів: кіннота втрачала швидкість, порядок розвалювався, і нападники ставали легкою мішенню для оборонців.
Вал не був просто насипом землі: усередині він мав складну структуру з дерев’яного каркасу й глинистого заповнення, що значно підвищувало його стійкість. За оборонною лінією розміщувалися невеликі укріплені поселенння, які, ймовірно, слугували військовими пунктами швидкого реагування — звідти гарнізони могли оперативно вибігати на місця загрози.
Важливою була також економічна функція валу. Навіть якщо якась невелика група долала оборону та грабувала поселення, повернутися назад із возами чи награбованою худобою через глибокий рів і високий вал було вельми проблематично. Це робило набіги невигідними й зменшувало їхню привабливість для грабіжників.
Минуло понад півтори тисячі років: вітер, дощі та людська діяльність згладили обриси фортифікації, а в радянський період деякі ділянки були частково зрізані під оранку. Проте навіть сьогодні ці земляні хребти залишаються одним із наймасштабніших археологічних об’єктів України й нагадують, що сучасний південь був ареною зустрічі й протистояння великих цивілізацій.
Чудово, тоді завершуємо статтю. Я б трохи змінила фінал сценарію. У відео він більш емоційний, а для статті краще зробити його публіцистичним: показати, що ця історія ще не завершена. А вже потім плавно перевести читача до перегляду відео.
Чому Траянові вали досі не розкрили всіх своїх таємниць
Попри століття досліджень, Траянові вали залишаються однією з найбільших археологічних загадок півдня України. Науковці продовжують сперечатися не лише про те, хто їх збудував, а й про окремі етапи зведення, використання та перебудов.
Можливо, що величезна оборонна система змінювалася протягом кількох століть: одні народи могли її спорудити, інші — добудовувати, ремонтувати або пристосовувати під власні потреби. Саме тому кожна нова археологічна знахідка може радикально змінити уявлення про історію не лише Одещини, а й усього Північного Причорномор’я.
Незмінним залишається інше: ця споруда вражає навіть сьогодні. Земляний вал, що простягся більш ніж на сотню кілометрів, був створений без сучасної техніки й став одним із наймасштабніших інженерних проєктів свого часу. Він пережив держави, народи та імперії, які колись боролися за ці землі, і досі нагадує, що український південь був ключовим рубежем між різними цивілізаціями.
Як зазначає Ірина Полякова, справжня історія часто виявляється набагато цікавішою за легенди.
— Чим більше археологи досліджують Траянові вали, тим більше з’являється запитань. І саме це робить їх одними з найцікавіших історичних пам’яток нашого краю, — підсумовує ведуча проєкту.
Дивіться відео: що залишилося поза межами статті
Ця стаття охоплює основні історичні версії походження Траянових валів, але у випуску проєкту Ірина Полякова розповідає значно більше.
У відео ви також дізнаєтеся:
- чому місцеві жителі століттями називали укріплення Змієвими валами;
- легенду про богатиря Траяна, дракона та походження назви валів;
- що приховує стародавня назва Бабата і чому її більше немає на сучасних картах;
- як археологи пояснюють появу римських монет поблизу валів;
- чому одна монета з ім’ям Траяна спричинила багаторічну історичну помилку;
- як виглядала внутрішня конструкція валу з дубовим каркасом;
- чому радянські трактори фактично знищили значну частину стародавньої фортифікації;
- де сьогодні можна побачити найкраще збережені ділянки Нижнього Траянового валу.
Перегляньте новий випуск «Легенд Одещини» — у ньому історія Траянових валів оживає завдяки картам, архівним матеріалам, реконструкціям і зйомкам із місць, де й сьогодні проходить одна з найзагадковіших оборонних ліній України.
Раніше ми розповідали чому Фонтанка під Одесою отримала таку назву і які таємниці приховує її історія.
Читайте також: Люстдорф: чому село біля моря отримало трамвай раніше Одеси
Повідомлення: Це не римляни: хто насправді збудував загадкові Траянові вали на Одещині (відео).
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
