За її словами, за результатами проведення моніторингу та оцінки ступеня безбар’єрності об’єктів фізичного оточення і послуг для осіб з інвалідністю, який здійснюється з 2021 року, у 2023 році з близько 54 тисяч досліджуваних об’єктів різного типу 22% – безбар’єрні, 32,1% – частково безбар’єрні, 45,9 % – бар’єрні.
Досліджувались, зокрема:
- Пішохідні шляхи руху на центральних вулицях населених пунктів;
- Зупинки громадського транспорту;
- Пішохідні шляхи руху, що ведуть від зупинок громадського транспорту до закладу охорони здоров’я;
- Споруди цивільного захисту;
- Заклади охорони здоров’я;
- Заклади освіти;
- Центри надання адміністративних послуг;
- Будівлі, де надаються соціальні послуги та послуги соціального захисту населення;
- Залізничні вокзали та станції;
- Автовокзали та станції;
- Фінансові установи і поштові відділення;
- Об’єкти благоустрою: площі, парки, сквери, ботанічні сади, дендрологічні парки).
“Сьогодні дуже багато говорять про безбар’єрність, інклюзію тощо. Але ми бачимо, що на практиці статистика доволі сумна. Тому нам потрібно обов’язково переглянути всі правила, за якими мають розвиватись міста. На жаль, навіть у Києві це залишається тільки розмовами на різного роду конференціях, але саме місто нічого не робить”, – зауважила Шуляк.
Вона додала, що вже зараз ведеться робота щодо удосконалення методик моніторингу доступності публічних послуг, оскільки проведення такого аудиту буде ефективним реальним інструментом для реалізації реальної безбар‘єрності.
Крім цього, підкреслила Шуляк, важливим у цьому ключі буде створення в територіальних громадах ще одного органу, який опікуватиметься питаннями реалізації принципів інклюзивності.
“Йдеться про Ради безбар‘єрності. Це повинно дати громадам інструмент для облаштування реальної безбар‘єрності, але доступність публічних послуг необхідно моніторити. Цим і будуть в тому числі займати Ради безбар‘єрності”, – повідомила Шуляк.
Парламентарка також наголосила, що до заходів з моніторингу відноситься і забезпечення контролю за новими будівельними нормами, які передбачають підвищені вимоги до інклюзивності. Ними зобов’язані керуватися підрядники під час проєктування, будівництва і відновлення пошкоджених об’єктів.
“Наразі ми плануємо забезпечити такий контроль, а також рухаємось у напрямку запровадження європейських стандартів інклюзивності, навчаємо фахівців і плануємо здійснювати моніторинг та контроль безбар’єрності будівництва та реконструкцій”, – повідомила Шуляк.
При цьому нардеп підкреслила, що крім системної роботи держави та місцевого самоврядування, для повноцінної реалізації принципів безбар‘єрності необхідна підтримка громадянського суспільства, оскільки тільки воно розуміє, які питання є більш нагальними для їхньої громади – доступність громадських просторів, підтримка працевлаштування фахівців з інвалідністю, соціальні послуги, безбар’єрні маршрути тощо.
“Без перебільшення, кожен з нас рано чи пізно буде потребувати безбар’єрних просторів. Коли ми станемо старшими – будемо потребувати ліфта. Або коли з дитячим візком не зможемо потрапити до під’їзду власного будинку. Або коли під час повітряної тривоги не знайдемо маршруту до безпечного укриття. Особливо в умовах активних бойових дій, бар’єри, які раніше були не у фокусі, стали видимими. Особливо для всіх, хто зазнав поранень”, – резюмувала Шуляк.
