Контабас
Рідкісний український напій, виготовлений шляхом настоювання бруньок чорної смородини на спеціально підготовленому дистиляті.
Згідно з історичними джерелами, рецепт цього напою був віднайдений у покинутій хаті на Закарпатті, де зберігалося понад 90 літрів контабасу, виготовленого у 1993 році. Бруньки чорної смородини збираються вручну лише кілька днів на рік, що робить виробництво напою обмеженим.
Сирівець
Давній український напій, що виготовляється шляхом природного бродіння хлібного сусла або житнього борошна з водою. Його часто вважають попередником квасу, але без різкого післясмаку.
Сирівець має легку кислинку, освіжає в спеку й добре втамовує спрагу. У різних регіонах до нього могли додавати м’яту, родзинки або трохи меду. Через свою натуральність і простий склад сирівець зараз знову набирає популярності серед прихильників ЗОЖ.
Медовуха
Традиційний український напій, виготовлений шляхом бродіння меду з додаванням води та дріжджів. Історія медовухи сягає часів Київської Русі, де вона вважалася напоєм богів і використовувалася у релігійних обрядах.
Медовуха (фото: Вікіпедія)
Наливка
Це домашній лікер, виготовлений шляхом настоювання фруктів (вишні, сливи, яблука) на горілці з додаванням цукру.
Вона має солодкий смак і часто споживається як дигестив. Наливки були невід’ємною частиною українського життя і завжди супроводжували різні святкові події та обряди.
Сливняк
Ферментований напій, приготований зі свіжого сливового соку. У деяких регіонах його порівнюють із домашнім вином, однак сливняк має власну рецептуру й може бути як безалкогольним, так і з невеликим вмістом алкоголю.
Завдяки солодко-кислому смаку його п’ють охолодженим, а влітку – з льодом. Напій популярний на заході України, особливо у сільських місцевостях, де сливи – одна з головних сезонних культур.
Узвар з розмарином
Класичний узвар – це компот із сушених груш, яблук, слив і родзинок, який традиційно подають на Різдво. Але сучасні українські кухарі надають йому нового звучання, додаючи спеції та трави.
Розмарин, наприклад, чудово поєднується з сухофруктами, створюючи ледь вловимий аромат хвої та освіжаючі нотки. Такий узвар можна подавати як у гарячому, так і в охолодженому вигляді.
Узвар (фото: Вікіпедія)
Спотикач
Настоянка на горілці з додаванням спецій, таких як гвоздика, кориця, мускатний горіх, шафран та ваніль. Його готують шляхом настоювання протягом двох тижнів, після чого фільтрують і подають.
Назва напою походить від ефекту, який він справляє на людину – після кількох чарок ноги можуть “спотикатися”, хоча свідомість залишається ясною.
Збитень
Стародавній український гарячий напій на основі меду, води, спецій (зазвичай це лавровий лист, гвоздика, кориця) та іноді трав. Його варили ще в Київській Русі як альтернативу чаю.
Збитень не лише смачний, а й корисний: він має протизапальні властивості та добре зігріває в холодну погоду. Сьогодні рецепт збитню відновлюють у багатьох етноресторанах та на фестивалях.
Ряжанка
Традиційний український кисломолочний напій із ніжною кремовою текстурою та характерним карамельним присмаком. Її готують шляхом тривалого томління (запікання) коров’ячого молока в печі або духовці (6-10 годин), а потім заквашують молочнокислими бактеріями.
Ряжанка (фото: Вікіпедія)
Квас-шампанське (бузиновий квас)
Традиційний ферментований напій, виготовлений на основі квітів або ягід бузини, іноді з додаванням хлібної закваски, цукру чи меду.
Він має приємний кислувато-солодкий смак і ніжний аромат. Через природну газованість його ще називають “домашнім шампанським”. Такий напій часто готували на село до свят, зокрема на весілля або Трійцю.
Ці напої лише – частина багатої української гастрономічної спадщини. Вони відображають культуру, традиції, майстерність поколінь і вразять навіть гурманів із Лондона чи Нью-Йорка.
