«Їх били, змушували їсти з брудної підлоги, пити олію, блювати — і потім це знову їсти. Мій брат не витримав і повісився на статутному простирадлі», — так у соцмережах Дар’я Мельник описала події, що передували смерті її двоюрідного брата, 17‑річного курсанта Павла Стовбуна.
26 листопада 2025 року поліція Рівненщини отримала повідомлення про те, що на території одного з коледжів виявили тіло першокурсника одеської Військової академії (м. Одеса, Одеська область). Курсанта тимчасово розміщували там, оскільки через загрозу російських ракетних ударів підрозділи академії були розосереджені по різних регіонах України.
Як з’ясувало hromadske, за кілька днів до смерті Павло зазнав принижень і знущань від інших курсантів. Чому подібні трагедії повторюються у військових навчальних закладах? Чи є покарання за нестатутні методи впливу та приниження? І що змінюється після резонансних смертей курсантів — далі в матеріалі.
«Ми навіть не могли уявити, що щось не так»
«20 листопада у мами Павла був день народження. Ми йому подзвонили — він розмовляв із нами, жартував. Казав, що на Різдво приїде до бабусі у Київ і привезе грейпфрути. Це була звичайна дитина; ми й подумати не могли, що щось іде не так», — згадує тітка і хрещена Павла Ольга Мельник.
Курсантсько-офіцерський Telegram-канал SLON FM повідомляв, що знущання начебто почалися після того, як троє курсантів, серед яких був і Стовбун, нібито винесли з магазину кілька енергетиків. За словами опитаних курсантів, керівництво навчального закладу нібито дізналося про це від поліції.
Підполковник Артем Косенко — начальник локації, де перебували курсанти — ввів колективне покарання і заборонив вихід у магазин. Однак сержанти (курсантам, яким присвоїли звання молодших сержантів, наприклад, за посадою командира групи) вирішили, що цього замало.
За даними Telegram-каналу, п’ятеро сержантів змушували трьох першокурсників, які нібито причетні до крадіжки енергетиків, їсти з підлоги та пити солону воду. Потім Павла Стовбуна побив старшина іншого курсу.
Слідчі підтвердили: за два дні до смерті Павла кілька сержантів здійснювали над ним дії з явними ознаками приниження людської гідності, фізичного або психічного насильства щодо потерпілого.
Ці знущання фіксували на телефони — записи вилучили правоохоронці.
«Якщо з дитиною трапляється інцидент у навчальному закладі, батьків повинні інформувати. Ніхто не дзвонив. Паша сам подзвонив і сказав: “Мамо, я потрапив”», — розповідає Ольга Мельник.
Вона додає, що пізно ввечері 25 листопада мати спілкувалася з сином, а наступного ранку приїхала до нього.
«Вони говорили, і він сказав: “Мамочко, все буде нормально, не хвилюйся”. Вона бачила його за півтори години до смерті, поїхала назад і планувала написати йому. Коли дісталася районного центру, їй подзвонили і сказали, що її син пішов у СЗЧ. Зранку, приблизно о 9:20, його знайшли…» — розповідає Ольга.
Що кажуть в академії?
В одеській Військовій академії (м. Одеса, Одеська область) на запит hromadske відповіли, що не отримували офіційних рапортів, скарг чи повідомлень у «Скриньку довіри» від покійного чи інших курсантів про психологічний тиск або нестатутні відносини.
У Кримінальному кодексі України «нестатутні відносини» — це порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, що виявляється у насильстві, знущаннях і приниженні людської гідності (стаття 406 ККУ).
«Попередні результати службового розслідування свідчать про наявність фактів порушення військової дисципліни, застосування нестатутних заходів впливу щодо порушників та послаблення контролю з боку керівного складу навчальних курсів», — йдеться у відповіді академії.
У ВА заявили, що передадуть матеріали службового розслідування правоохоронцям. Також повідомили, що деяких посадовців тимчасово відсторонили від обов’язків і посилили контроль за роботою сержантського складу. Частину посадових осіб перевели на посади, які не передбачають роботу з курсантами; конкретні прізвища у відповіді не назвали.
В академії пообіцяли посилити моніторинг психологічного стану курсантів і покращити комунікацію через «Скриньку довіри», активізувати роботу психологів і підвищити відповідальність командирів за дисципліну та морально‑психологічний клімат у підрозділах.
У ВА кажуть, що трагедія стала «серйозним поштовхом» для ретельного з’ясування обставин, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.
Головне управління поліції у Рівненській області відкрило кримінальне провадження за статтею про доведення до самогубства, вчинене щодо неповнолітнього, що передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі.
У поліції на запит hromadske повідомили, що поки нікому не оголошено підозру.
Натомість, за даними Telegram-каналу SLON FM, сержантів, які фігурували у цькуванні першокурсників, відпустили у зимову відпустку. На дверях їхніх кімнат з’явилися написи «вбивця» та «горіти у пеклі».
Чи це поодинокі випадки?
Незважаючи на офіційні запевнення, факти нестатутних відносин не завжди доходять до вищого керівництва. Троє курсантів, які побажали залишитися неназваними, розповіли про ще один інцидент на тій самій локації на Рівненщині.
Командира групи, контрактника та двох першокурсниць (усі — першокурсники) застали за розпиванням алкоголю у кімнаті. Другокурсники, що прийшли туди, вивели першокурсників у центральний коридор і почали «качати» їх у бронежилетах — змушували виконувати фізичні вправи до виснаження.
«Курсанти казали, що їх “качали” недовго, але примушували їсти цибулю, як яблука, і запивати солоною водою. Вони блювали, а потім їх змушували руками прибирати блювоту», — розповідає курсант Іван, який спілкувався з постраждалими.
Це сталося у жовтні 2025 року. За словами Івана, про подію знали курсовий офіцер і старший на локації підполковник Андрій Тимусяк, але інформація вище не пішла. Нібито тим, хто пив алкоголь, оголосили догани, а другокурсники уникнули дисциплінарних заходів.
Іван каже, що один із сержантів, з яким він спілкувався, був задоволений тим, що сталося. Старший сержант Микола М. нібито говорив, що курсантів, які пили, «треба було ще й побити». Якщо у жовтні ці двоє сержантів не брали участі в інциденті, то вже в листопаді вони були серед тих, хто знущався з групи, де був Павло Стовбун.
Замість позитивних змін — жорсткіші обмеження?
Іван, що навчався з Павлом на першому курсі, каже, що напруга з початку навчання тільки зростала: сержанти чинили тиск, а керівництво часто закривало на це очі. Нестатутні покарання першокурсники почали сприймати як звичну річ.
«Був випадок: сержанти тиснули на хлопця і змусили продати фліску за безцінь. Нам не було до кого звертатись. Про “Скриньку довіри” ніхто не говорив, телефонів начальства ми не мали», — розповідає він.
У грудні частину керівництва змінили у зв’язку з реорганізацією навчального закладу.
Новий начальник загону Юрій Нагорний заборонив вільні пересування містом — лише у складі відділення (до 10 людей). Курсантам дали чітко прописані маршрути між гуртожитком, їдальнею та навчальним корпусом. Щоб зайти в магазин чи на пошту, потрібно оформляти звільнення.
«Новий курсовий офіцер, підполковник Тимусяк, каже: якщо ми обрали цей факультет, то треба мовчати. Якщо щось трапляється, не звертатися до когось, а намагатися “порішать”. Другий курс знає його як того, хто вміє “топити” справи. Він замовчав і жовтневий інцидент», — стверджує Іван.
Слідство щодо Миколи Ільчака, який на посаді курсового офіцера майже весь 2023–2024 навчальний рік цькував першокурсників, триває. Олег був свідком тих подій і розповів, що тоді курсанти попросили відпустити їх у спортзал, а Ільчак, вимагаючи «плату», стріляв зі страйкбольної зброї по їхніх ногах.
Олег згадав ще кілька випадків: «Ільчак зробив труну для курсанта, поклав його туди, закрив кришку шурупами й імітував закопування. У гуртожитку він зайшов у кімнату курсантів, розпилив сльозогінний газ і зачинив двері. Потім була вечірня перевірка — всі стояли й упродовж 20 хвилин задихалися від наслідків розпилення по всьому коридору».
Кримінальне провадження проти Ільчака відкрили 30 травня 2024 року за статтею про перевищення службових повноважень, повідомило Державне бюро розслідувань у відповіді на запит hromadske.
Олег каже, що це сталося після того, як один із курсантів поскаржився батькам. Ільчака тоді перевели в бойовий підрозділ. У коментарі hromadske Микола заперечив звинувачення у цькуванні і стверджував, що нібито не знав про наявність кримінального провадження проти себе.
Втім, були випадки, які доходили до суду. Наприклад, у 2020 році суд в Одесі притягнув до відповідальності курсанта, який ударив іншого, щоб «демонструвати власну перевагу». Його відправили на гауптвахту на пів року й стягнули компенсацію за лікування постраждалого.
Курсанти думають про СЗЧ
Бойовий офіцер і один з адміністраторів Telegram-каналу SLON FM Іван Галенко, позивний Юнкер, розповів, що отримав звернення від кількох однокурсників Павла Стовбуна. Вони говорять, що не хочуть продовжувати навчання і навіть розглядають варіант СЗЧ, тому просять порад.
«Я прийшов сюди, щоб стати сильною людиною, але тут лише деградую. Є дідівщина, керівництво закрите, повісився курсант, якого катували сержанти, випадки СЗЧ. Коли вступав, у мене був вогонь у очах, але його погасили», — написав один із них.
Він додав, що зараз думає, чи перевестись на інший факультет, відрахуватись або шукати інші варіанти. Інший курсант зізнався, що у нього з’явилися суїцидальні думки.
За словами собеседника, курсантам, які намагаються перевестися на інші факультети або до бойових підрозділів, іноді натякають, що їхні рапорти не підпишуть.
Проблема не обмежується лише ВА
Нестатутні відносини проявляються не тільки в одеській Військовій академії. Наприклад, у Національній академії прикордонної служби у вересні 2025 року ширилось відео, на якому повністю оголений першокурсник читає присягу. У НАДПСУ у відповіді hromadske повідомили, що їм нічого не відомо про інцидент, але зазначили, що курсант, зображений у відео, уже відрахований за власним бажанням.
Ще один військовий, який побажав залишитися неназваним, розповів hromadske, що став свідком, як підполковник Київського інституту Нацгвардії вийшов з кабінету, підійшов до групи курсантів і дав одному з них два запотиличники.
«Я підійшов і зробив зауваження, хоча в званні значно нижчий за нього. Спитав, навіщо він це робить, а він відповів: “Я по них іще з пістолета стріляю”. І пішов. Курсантам складно реагувати — бо вони бояться, що це вплине на їхній розподіл у війська», — каже свідок.
У КІНГУ на запит hromadske відповіли, що скарг на цього підполковника не надходило, тож службових розслідувань не проводили. В інституті зазначили, що курсанти можуть подавати скарги на дії командирів або викладачів, зокрема через телефон довіри.
Керівництво КІНГУ також повідомило, що психологи регулярно проводять анонімні опитування для виявлення проблем, зокрема фактів нестатутних відносин, а начальник інституту двічі на тиждень приймає військовослужбовців з особистих питань.
«Деструктивна модель, яку сприймають як норму»
Бойовий офіцер Іван Галенко вважає, що курсанти у військових вишах часто опиняються в ізоляції. Для них моральними авторитетами стають інші курсанти, офіцери або військові зовні.
«Часто їх виховують офіцери, які самі пройшли через систему морального тиску. Це передається з покоління в покоління — як спадщина. Деструктивну модель сприймають як норму», — каже Юнкер.
За законом курсанта можуть карати, наприклад, доганою, що впливає на розмір грошового забезпечення. Але існують і неформальні методи: коли військовий визнає провину й виправляє наслідки власним коштом — це вважають нормою, за словами Юнкера.
Проблема починається, коли відповідальність підміняють деструктивними методами «виховання» і насильство стає допустимою практикою.
Юнкер вважає, що ситуацію може змінити залучення до вишів більшої кількості досвідчених бойових офіцерів. Проте наявні умови — низькі зарплати, бюрократія — відлякують кваліфікованих фахівців.
«Зараз немає адекватних кадрових рішень, які дозволили б оновити систему. Курсове й викладацьке офіцерство значною мірою формується в собі», — підкреслює він.
***
Павлу Стовбуну 8 січня 2026 року мало б виповнитися 18 років. У цей день помер його батько: після поховання сина у чоловіка стався інсульт, від якого він не зміг одужати.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
