Які ж вони різні, здається, майже усіх кольорів та відтінків. А коли набігає легкий вітерець, троянди немов вітаються з вами: «Придивіться, які ми гарні!».
Так, гарні, дуже гарні. Навіть коли вони зовсім маленькі, майже непомітні поміж своїх старших сестер.
На клумбах і газонах, у садах і парках, майже у кожному дворі ці королівські красуні зараз квітнуть, а їхній аромат немов дарує надію на краще… Як нам потрібна зараз, під час повномасштабної війни, ця надія!..
Тому й помічаю, мабуть, як милуються люди, коли проходять повз квітучих троянд, інколи фотографують, інколи просто дивляться з легкою усмішкою на обличчі…
А інколи доводиться почути, що троянди «занадто» вже гарні, нескромні якісь… В кого який смак… Але ж як не дивуватися їхньою красою?..
А ще троянди мають свою особливу символіку. Символізує вона і недоступну красу — красу, якою нелегко володіти — для цього вона озброїлась колючими шипами. Цим свідчить: краса сама повинна вміти захищатись. Окрім усього, вона — символ небесної досконалості й блаженства, цнотливості й чистих земних пристрастей.
Фото авторки
