
– Не встигаю зрозуміти, що робити з білизною. Тільки вивішу на мотузку – дощ. Познімала білизну – немає дощу. От що робити? – чую голос сусідки за вікном.
Воно дійсно так. Погода вередує, милує, трохи нервує. Але все одно красу травневої одеської природи не сховаєш.
Виходжу на вулицю. Невеликі краплі тихо стукають собі по бруківці, калюжі на тротуарах відбивають хмуре небо. Але це так, чергова примха погоди. І от вже сонечко, люди ховають парасольки. А зовсім скоро вуличні кав’ярні зустрічатимуть гостей: от треба тільки витерти стільці.
Зняли куртки – одягли куртки… Майже весело.
А яка ж краса! Краплі на пелюстках і листі засяяли, мов коштовності. Тут і вітер налетів – крапель як не було…
Хтось жартує по дорозі: «З цією погодою чи то каву пити, чи, навпаки, щось заспокійливе приймати».
Попри всі примхи погоди, Одеса залишається прекрасною. Дощ подарував свіжість, сонце – тепло і світло, а вітер немов додав відчуття свободи. А ще – головне! – надію на краще. Бо ж примхи погоди – ніщо з примхами ворога. Бо йде війна…
Та не треба забувати, що травень в Одесі – це не лише погода, а й настрій. І навіть коли вона вередує, місто лише стає ще більш чарівним, запрошуючи насолоджуватися кожною миттю.
Тримаймося!..
Читайте також: Як тихий одеський центр прощався з квітнем у бузку і світлі (фоторепортаж).
Фото авторки