Майже всі представлені роботи, були створені в останні два роки, тож ця назва неймовірно точно описує сьогоднішній стан більшості одеситів, де є місце не лише віри у майбутнє, а й болю, страху, втоми, приправлених певною долею сарказму.
Перші думки під час обстрілів були досить сюрреальними. Захотілося закінчити розпочаті роботи. Хоча, здавалося б, яка різниця – згорять у пожежі готові роботи чи тільки розпочаті. Думка, навіть підсвідома, про можливість несподіваного раптового кінця, живе у всіх, навіть у самих нелякливих і безбашених. В результаті продуктивність порівняно з попередніми часами різко збільшилася – говорить автор.
Євген Голубенко зізнається, що йому в творчості не властиво гостро реагувати на порядок денний. Проте, сьогоднішнє вилізло в цих роботах на якомусь підсвідому рівні, адже “неможливо ігнорувати палицю, як бʼє тебе по голові”.
Довгі роки Євген Голубовський працював художником – постановником у кіно. Можливо тому, він підійшов до оформлення виставки використовуючи свій багаторічний досвід розташування предметів в кадрі. Водночас, жодні інші межі не заважають глядачу виходити за рамки його картин. Автор, навпаки, їх розширює, розриває а іноді, взагалі, повністю скасовує.
Серед робіт багато колажів. Їх завжди цікаво розглядати, знаходити знайомі речі та дивуватися їхньому новому життю в предметах мистецтва. Це не лише демонстрація майстерністості дрібної моторики рук автора, а й тренування дрібної моторики мозку глядача.Тож приходьте тренувати око, мозок та душу, дозвольте собі продовжувати дивуватися та рефлексувати.
Фото автора
