Основні моменти:
- Справа заводу «Краян»: мера Труханова підозрюють у придбанні будівлі за завищеною вартістю;
- Земельні шахрайства: в період з 2016 до 2019 року група посадовців нібито незаконно передавала землі та привласнювала бюджетні кошти;
- Привласнення аеропорту «Одеса»: місто втратило контроль над важливим об’єктом;
- НАБУ та САП: їхня роль і обов’язки.
Справа заводу «Краян»
В центрі одного з найгучніших антикорупційних процесів — одеський міський голова Геннадій Труханов. Разом із ним у справі фігурують його заступник Павло Вугельман, колишній заступник міськради Василь Шкрябай, екс-очільники департаменту комунальної власності Олексій Спектор і Володимир Радіонов, а також підприємці Петро Загодиренко, Ігор Кравченко і оцінювачка Галина Богданова.
За даними Національного антикорупційного бюро, учасники справи були причетні до схеми продажу будівлі колишнього заводу «Краян» міськраді за штучно завищеною ціною. Як наслідок, за підрахунками слідства, громада Одеси зазнала збитків у розмірі 92 мільйони гривень. Детективи підозрюють, що частину цих коштів могли легалізувати через фіктивне підприємство, зареєстроване на особу, яка проживає на тимчасово окупованій території Луганської області. Справу розслідують з 2016 року.
У 2019 році Малиновський райсуд Одеси виправдав усіх фігурантів. Але через два роки Апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення. Відтоді справа розглядається знову.
У квітні 2023 року суд замінив Труханову особисте зобов’язання на заставу у 30 мільйонів гривень і зобов’язав носити електронний браслет. 4 травня того ж року його взяли під варту з можливістю внесення застави в 13,4 мільйона гривень. Наступного дня міський голова звільнився. На початку 2024 року ВАКС поновив справу, але слухання продовжуються.
Стаття по темі: Труханов під арештом: суть справи «Краян» та ризики для мера Одеси
Земельні махінації Одеської міськради
В період із 2016 по 2019 роки, згідно з версією НАБУ, в Одесі діяла організована група, яка займалася незаконним відчуженням земель і привласненням бюджетних коштів. За даними слідства, до цієї схемі були причетні 11 осіб, серед яких мер Одеси Геннадій Труханов, депутати міськради та інші особи, близькі до владних структур.
Детективи з’ясували, що громада втратила шість земельних ділянок загальною площею близько 16 гектарів. При цьому, при купівлі нерухомості для розширення кладовища мерія переплатила близько 131 мільйона гривень.
За висновками експертизи, територіальна громада зазнала збитків на загальну суму 689 мільйонів гривень. Схема була простою: землю передавали без конкурсів, головним чином під забудову, компаніям і особам, пов’язаним із посадовцями. Гроші, які повинні були надходити до міського бюджету, опинялися в кишенях учасників змови. Декотрі отримували винагороду у вигляді нерухомості. Щоб це виглядало легально, у міськраді ухвалювали «потрібні» рішення через лояльних депутатів і чиновників. Нових учасників угрупування перевіряли на поліграфі в умовах посиленого контролю.
Розслідування розпочалося у 2021 році, були завершені у 2023-му. Справу щодо 11 осіб передали до ВАКС лише в кінці 2024 року, тому вона досі залишається відкритою.
Читайте також: Тепер з суду – на сцену: мера Одеси Геннадія Труханова визнано найкращим міським головою України
Привласнення аеропорту «Одеса»
У 2011 році аеропорт «Одеса» фактично перейшов від міста до приватних інвесторів. Схему реалізували тодішній мер Одеси та відомі бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський. Вони створили спільне підприємство, у якому місто отримало лише 25%, а решта 75% дісталися приватним структурам. В результаті, місто втратило контроль над усім майновим комплексом аеропорту, оціненим у 118 мільйонів гривень. Багато об’єктів (включаючи приміщення митниці й прикордонників) не підлягали приватизації, але це не зупинило їх. Протягом наступного десятиліття аеропорт приніс прибуток у понад 2,5 мільярда гривень. Згідно з даними слідства, ці кошти могли бути виведені через різні бізнес-схеми.
У 2023 році НАБУ та САП завершили досудове розслідування. Підозри висунули п’ятьом особам, серед яких колишній мер Одеси Олексій Костусєв, бізнесмени Кауфман та Грановський, а також чиновники й представники компаній, які брали участь у схемі.
У травні 2024 року з’явилися нові підозри, зокрема, щодо хабаря у вигляді пентхауса площею 700 квадратних метрів вартістю понад 150 мільйонів гривень та легалізації сотень одиниць майна: понад 100 об’єктів нерухомості, 84 автомобілі, склади з мастилами — все це, згідно зі слідством, було приховане і виведене.
12-13 червня 2025 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання вини. Сім фігурантів справи погодилися визнати свою провину та компенсувати завдані збитки.
Що вдалося повернути громаді Одеси:
- 150 млн грн — на рахунок міськради;
- 2488 одиниць майна — повернено місту;
- частка Одеси в аеропорті залишається незмінною – місто не втратило контроль;
- штрафи — понад 400 млн грн (включно з максимальними: 204 млн і 102 млн);
- конфіскація готівки й майна — понад 6 млн грн, 582 тис. доларів, 6 тис. євро та пентхаус площею 700 кв. м;
- підтримка ЗСУ — вже перераховано 20 млн грн, ще 106 млн грн обіцяно внести.
Учасників схеми визнали винними. Їм призначили покарання 7-8 років ув’язнення, проте реального ув’язнення не було. Завдяки угоді зі слідством та давності окремих злочинів, покарання стало умовним з іспитовими строками.
Цей випадок називають найбільшою угодою про визнання вини в історії України. Загальна компенсація для держави та громади перевищила один мільярд гривень. Хоча винуватці уникли тюремного ув’язнення, громада Одеси повернула частину в аеропорті, а також значну частину втраченого майна та коштів.
Довідка «ОЖ»: про НАБУ, САП та їхні ролі
НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) та САП (Спеціалізована антикорупційна прокуратура) були засновані у 2015 році як нові антикорупційні організації, не пов’язані із старою системою.
Вони мали автономію — це було вимогою суспільства й міжнародних партнерів (ЄС, США, МВФ) для реальної відповідальності ТОП-посадовців.
Основні завдання:
- боротися з ТОП-корупціонерами;
- виявляти схеми, пов’язані з великими державними грошима;
- передавати справи у Вищий антикорупційний суд (ВАКС).
Отже, НАБУ виявляє корупцію, а САП відповідає за контроль розслідувань, затверджуючи підозри та підтримуючи обвинувачення в суді.
Наразі НАБУ та САП частково втратять свою автономію та будуть підпорядковані Генпрокурору.
Законопроєкт підтримали 6 із 10 нардепів від Одеської області:
- Олег Колев («Слуга народу»);
- Олексій Леонов («Слуга народу»);
- Олександр Горенюк («Слуга народу»);
- Степан Чернявський («Слуга народу»);
- Олександр Ткаченко («Слуга народу»);
- Антон Кіссе (депгрупа «Довіра»).
Олексій Гончаренко — проголосував проти. Сергій Колебошин — утримався. Артем Дмитрук і Анатолій Урбанський — були відсутні.
Як повідомлялося, напередодні президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який, за словами правозахисників, фактично підпорядковує НАБУ і САП Генеральному прокурору.
