ТЦК почнуть застосовувати боді камери з 1 вересня

ТЦК почнуть застосовувати боді камери з 1 вересня

Уже наступного тижня групи оповіщення ТЦК почнуть використовувати боді-камери, які забезпечать безперервний запис під час їхньої роботи.

Дізнайтеся, як це покращить довіру українців до системи ТЦК, в колонці заступника міністра оборони Євгена Мойсюка для РБК-Україна.

Міністерство оборони України здійснює важливий крок на шляху до прозорості і законності мобілізаційних процесів. З 1 вересня 2025 року всі працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які задіяні у групах оповіщення, будуть зобов’язані застосовувати нагрудні боді-камери.

Ці пристрої забезпечать безперервний запис під час виконання службових обов’язків. Вимога була затверджена спеціальним наказом міністра оборони.

Мета ініціативи полягає в максимальному підвищенні прозорості дій груп оповіщення, а також у захисті прав як військовозобов’язаних, так і працівників ТЦК. Використання камер дозволить зменшити конфлікти, створити доказову базу в суперечливих ситуаціях та запобігти можливим зловживанням.

Правова основа

Вже існує правова база для використання боді-камер. Згідно із законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, уповноважені особи ТЦК і поліцейські мають право вести фото- і відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток. Для чіткого регулювання цієї процедури Міністерство оборони розробило спеціальну Інструкцію (наказ № 532 від 06.08.2024), яка детально описує порядок роботи з камерами та встановлює єдині стандарти.

В Інструкції зазначається, що представник ТЦК, який використовує камеру, зобов’язаний сповістити про це осіб, яких він фіксує.

Запис має автоматично починатися, як тільки групи оповіщення розпочинають виконання своїх обов’язків, і тривати безперервно до їх завершення. Єдиними винятками є випадки, коли в кадрі можуть бути військові об’єкти або інформація з обмеженим доступом, а також особисті потреби працівника.

Важливо, що працівникам суворо забороняється видаляти записи, змінювати їх, вимикати камеру, перешкоджати фіксації або передавати відео стороннім особам. Контроль за використанням камер здійснює відповідальна особа в ТЦК, а інформація з них підлягає контролю керівництва.

Порушення правил використання технічних засобів фіксації може призвести до дисциплінарної відповідальності – від догани до пониження у посаді чи званні, а також передачі матеріалів правоохоронним органам.

Несмотря на те, що ТЦК та СП вже забезпечені боді-камерами на 85%, залишаються виклики, які потребують вирішення, зокрема, відсутність уніфікації обладнання та обмежені можливості для обробки великих обсягів відеоданих.

Для розв’язання цих питань Міністерство оборони розпочало розробку спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи (ІКС). Її створення передбачає закупівлю уніфікованих пристроїв, формування потужного централізованого сховища з високим рівнем захисту даних, а також використання програмного забезпечення для швидкого аналізу записів.

Після завершення роботи груп оповіщення, записи з карт пам’яті автоматично завантажуватимуться на централізований захищений сервер. Термін їх зберігання становитиме щонайменше 30 днів, однак у випадках, пов’язаних із розслідуваннями або судовими процесами, записи зберігатимуться довше.

Адміністратором ІКС буде Військова служба правопорядку ЗСУ, що звужує ризики несанкціонованого доступу до записів і заважає втручанню в роботу системи.

Прозорість та відкритість

Використання боді-камер сприятиме підвищенню рівня дисципліни серед усіх учасників процесу. Записи стануть об’єктивним джерелом інформації у разі виникнення конфліктів чи провокацій. Для громадян камери забезпечують захист від можливих зловживань, а для працівників ТЦК – від помилкових звинувачень.

Впровадження боді-камер сприяє захисту прав усіх сторін в процесі мобілізації. Завдяки налагодженим механізмам, уніфікованому обладнанню та сучасній ІТ-інфраструктурі, Міністерство оборони створює надійну систему, яка не лише відповідатиме вимогам воєнного часу, але й сприятиме зміцненню довіри суспільства до державних інституцій.

.