Творіння, можна сказати, немає. От поки фотографувала відомі одеські руїни, одна жіночка здивовано спитала: «Навіщо ви це робите? Невже нема що знімати?»
Так, руїни… Ні, спочатку паркан, за який можна спокійно потрапити. Та не робіть цього сам паркан ледь живий, як і оці руїни. До того ж територія перетворилася на смітник.
Руїни будинку, якщо можна так сказати, ще живі. Ледь живі. Це ще багато чого не побачиш, бо ж дерева прикривають жахливий стан того, що ми маємо від колишньої красоти. Нагадаємо, масонський будинок давно, ще до «гроху» стояв закритий, в очікуванні своєї долі. От і дочекався… Але ж був цілий, з елементами «колишньої краси». «Одеське життя» публікувало світлини колишнього блискучого інтер’єру будинку у тихому центрі.
Нагадаємо, ніякий він насправді не «масонський»: так іменувався тільки тому, що мав елементи декору, що нагадують масонські символи. Це був будинок Імператорського технічного товариства ― творіння Бернардацці за проєктом Меснера.
Як ми вже розповідали, тут збиралися і ділилися здобутками найкращі уми технічної думки. 15 вересня 1897 року тут проходила виставку, присвячена досягненням фотографії та її застосуванню. Та які тільки виставки тут не проходили!..
У 1912 році за цією адресою вказується вечірня школа для дорослих жінок, пізніше ― Міське початкове училище, далі Імператорське технічне товариство створило курси, де поранені солдати освоювали нові професії, щоб мати можливість влаштуватися після поранення на роботу.
Діяло тут і Товариство турботи про дітей, що ставило собі за мету відкривати народні дитячі садки, притулки, майданчики для дітей, влаштовувати екскурсії та розваги для дітей найбідніших верств населення, де вони могли б правильно розвиватися фізично, розумово та морально.
Трохи пізніше тут був Політехнічний інститут…
За радянських часів тут знаходився «закритий» завод (так званий «ящик»)… Потім будівля довго і «міцно» пустувала, місцеві жителі стали скаржитися, що варто опуститися сутінками, як у закриту будівлю «хтось залазить, то вогонь запалюють, то щось виносять». До речі, багато хто залишився впевненим, що «падіння» Масонського будинку було викликане саме цим «втручанням».
Що тепер, після гроху? Вісім років «напіврозпаду». Останки Масонського будинку і тепер, посеред липневого спекотного дня, все ще викликають якийсь містичний страх своїм «зовнішнім виглядом». Жах, який навіть описати важко. Тож дивіться на «свіжі» світлини, зроблені в день восьмої річниці падіння творіння Бернардацці…
Чи є новини про долю цих руїн? Так, є.
Як повідомляло «Одеське життя», представник Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення у власність міста того, що залишилося від пам’ятки архітектури, яку одесити називають «Масонським будинком»…
Вимоги прокурора такі: розірвати договір купівлі-продажу, укладений між Управлінням обласної ради з майнових відносин та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесабуд» і зобов’язати компанію повернути майно.
Зазначимо, підготовче засідання суду через відсутність відповідача кілька разів переносилося.
А взагалі судова історія колишнього величного будинку, а тепер «величних» руїн ― тривала… Дуже тривала… І продовжує тривати…
Тож маємо те, що маємо. Що маємо конкретно? Дивіться на наші світлини…
Фото авторки
