15 жовтня в Болграді громадська організація “Захист держави” провела тренінг “Медіаграмотність під час війни: як розпізнавати фейки та захистити себе”. Захід очолила журналістка Тетяна Манолова.
Учасниками тренінгу стали внутрішньо переміщені особи, близькі українських захисників, працівники комунальних установ і фахівці з різних сфер Болградської громади. Вони обговорили, як розпізнавати фейки, перевіряти достовірність інформації у соцмережах та месенджерах, берегти персональні дані та уникати неусвідомленого розповсюдження ворожої дезінформації.
Інформаційні маніпуляції
Під час повномасштабного вторгнення інформація стала одним із найпотужніших інструментів впливу. Фейкові повідомлення, перебільшення загроз, маніпулятивні записи й неперевірені чутки здатні викликати паніку, загострити недовіру і допомагати ворогові в його інформаційній війні.
Тетяна Манолова розповіла, як відрізнити факти від упереджених суджень та маніпуляцій, знаходити першоджерела і перевіряти правдивість інформації. Учасники розглянули поширені техніки інформаційного тиску: залякування, нагнітання паніки, використання вирваних із контексту фактів, а також публікацію старих фото та , видаючи їх за свіжі події.
Фейки та шахрайство щодо ЗСУ і військовополонених
Особливу увагу приділили актуальній темі зборів коштів для ЗСУ та пошуку полонених. Непідтверджені повідомлення в цій сфері використовують для деморалізації населення, послаблення довіри до Збройних сил і психологічного тиску на їхні сім’ї.
Типовими маніпулятивними прийомами стали розповсюдження недостовірних даних про масове полонення солдатів, вигадані історії про відмову військових виконувати накази, спотворені заяви захисників, а також без контексту.
До інформації про полонених та зниклих слід ставитись із особливою обережністю. Не перевірені списки, фальшиві повідомлення про загибель чи визволення, а також неперевірені фото і завдають додаткового болю родинам і використовуються як засіб психологічного тиску.
Щоб не стати частиною дезінформації, потрібно звертатися до офіційних джерел, зокрема державних органів, і уникати поширення непідтверджених фактів. Водночас не можна публікувати персональні дані військових і їхніх рідних без згоди і вагомих підстав.
Інформаційна безпека – складова загальної безпеки
Ще одна ключова тема – правила інформаційної безпеки під час війни. Заборонено в реальному часі публікувати деталі про місця влучань, роботу ППО, пересування військової техніки. Це створює небезпеку для захисників і цивільних.
Важливо перевіряти новини про евакуацію, обстріли й інші критичні події виключно через офіційні джерела. Не варто вірити і швидко поширювати інформацію, яка викликає паніку або гнів, а також містить заклики якнайшвидше передати її далі. Перед тим слід з’ясувати, хто її розповсюджує та чи є підтвердження.
Журналістка порадила шукати першоджерела на офіційних урядових порталах, сторінках органів влади, а також на ресурсах екстрених служб і правоохоронних органів Одеської області, які вправі коментувати та підтверджувати факти.
Як убезпечити себе в цифровому світі
Учасники також розглядали ризики шахрайства з використанням штучного інтелекту, підроблених голосових повідомлень, фейкових акаунтів. Сучасні технології дозволяють створювати переконливі аудіо- та записи. Тому навіть знайомі голоси та обличчя не гарантують правдивість інформації.
Для захисту від цифрових загроз рекомендують не передавати персональні дані третім особам, застосовувати надійні унікальні паролі й двофакторну автентифікацію. Якщо отримали підозріле прохання про переказ грошей або термінове надання конфіденційної інформації, слід зв’язатися з людиною іншим, відомим вам способом і перевірити достовірність.
“Нам було важливо, щоб фахівець із новин на власному прикладі показав, як розпізнавати фейки і знаходити першоджерела. Учасники активно долучалися, аналізували реальні ситуації та занурювалися у журналістику”, – розповіла керівниця Болградського осередку ГО “Захист держави” Світлана Рожкова.
Медіаграмотність під час війни – це не лише вміння відрізнити правду від брехні, а й відповідальність за ту інформацію, яку люди поширюють. Перевірка джерел, зіставлення фактів і відмова від непідтверджених повідомлень допомагають знизити вплив маніпуляцій і уникати паніки.
“На тренінгу ми отримали корисні ресурси для роботи і повсякденного життя. Навчилися перевіряти прозорість медіа і оцінювати надійність джерел інформації”, – поділилася учасниця тренінгу Анастасія Безсонова.
У сучасних умовах відповідальне ставлення до інформації є внеском у безпеку всіх. Будь-який неперевірений допис може послужити ланкою у ланцюгу дезінформації. Натомість уважність, критичне мислення і звичка перевіряти факти допомагають приймати обдумані рішення.
