У 2025 році Україна істотно підсилила свої позиції у сфері морського та внутрішнього водного транспорту. Незважаючи на виклики воєнного часу, вдалося зберегти стабільну роботу портів в Одеській області й Одесі, гарантувати продовольчу безпеку на міжнародному рівні та закласти передумови для подальшої інтеграції до європейських і світових транспортних мереж. Інформація ґрунтується на даних Міністерства розвитку громад та територій.
Формування й реалізацію державної політики у сфері водного транспорту під керівництвом віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби координує команда відповідного міністерства. Непосредню координацію цього напрямку здійснює заступник міністра Андрій Кашуба.
Безперебійна робота портів та Український морський коридор
Попри постійні обстріли критичної інфраструктури, шість морських портів — Південний, Одеса, Чорноморськ, Усть-Дунайськ, Ізмаїл та Рені — продовжували забезпечувати експорт і імпорт країни, залишаючись важливими вузлами логістики для Одеської області та всієї України.
Опорною ланкою водної логістики в умовах війни став Український морський коридор, створений після виходу Російської Федерації з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року. З того часу коридором перевезено понад 160 млн тонн вантажів на борту більш ніж 6 тисяч суден; з цієї кількості понад 96 млн тонн — продукція українських аграріїв.
За 11 місяців 2025 року порти Великої Одеси обробили майже 68 млн тонн вантажів, а дунайські порти — понад 8 млн тонн. Таким чином упродовж 2025 року обсяг експорту зрівнявся із сумарним показником за 2023–2024 роки.
Розвиток Дунайських портів
Міністерство приділяє особливу увагу Дунайському кластеру як стратегічно важливому логістичному напрямку. Створена при міністерстві Координаційна рада працює над рішеннями, що спрямовані на забезпечення рівних умов для бізнесу та приваблення інвестицій у регіон.
У листопаді 2025 року на засіданні Координаційної Ради Мінрозвитку презентувало підходи до державного стимулювання Дунайського регіону, які включають спрощення процедур для інвесторів, розвиток портових територій, логістичних терміналів і мультимодальних маршрутів. Регіон розглядається як довгостроковий хаб для внутрішніх та міжнародних перевезень.
Підвищення ефективності ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»
Значно зросла ефективність роботи головного національного перевізника на Дунаї — ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». У серпні була сформована Наглядова рада, що стало важливим кроком у впровадженні сучасних стандартів корпоративного управління. Уже восени це дозволило серйозно оптимізувати діяльність річкового вантажного флоту: середня кількість караванів збільшилася у 3,8 раза, середньомісячний обсяг перевезень зріс на 43%, а зворотне завантаження суден подвоїлося. Завдяки новим корпоративним практикам та оптимізації витрат операційні збитки скоротилися у 1,5 раза, а адміністративні витрати — вполовину.
Паралельно триває оновлення флоту: проводиться пошук пільгового фінансування та модернізація суден на європейських верфях.
Проєкт публічно-приватного партнерства
2 вересня розпочато проєкт публічно-приватного партнерства в морському порту Чорноморськ.
Проєкт передбачає залучення приватних інвестицій для модернізації портової інфраструктури на Першому та Контейнерному терміналах. Він має забезпечити близько 1 млрд доларів додаткових надходжень до бюджетів різних рівнів. Планується участь надійного інвестора для стабільного функціонування порту при збереженні державної власності на об’єкти. За перші три роки прогнозується перевалка близько 250 тис. TEU контейнерів та 3 млн тонн насипних вантажів, а також збереження понад 1 000 робочих місць із відповідними гарантіями для працівників.
Паралельно готуються інші проєкти ППП, зокрема паромний комплекс у Чорноморську: вже розроблено техніко-економічне обґрунтування, отримано експертний висновок та завершується підготовка висновку про доцільність.
Проведено ґрунтовну експертну підготовку та підготовлено пакет конкурсної документації, у тому числі стратегію проведення конкурентного діалогу, механізми моніторингу наявних і потенційних загроз національній безпеці та інструкції для учасників конкурсів.
Залучені інвестиції та грантова підтримка
Мінрозвитку активно працює над залученням міжнародної підтримки. У 2025 році Україні надано грантову допомогу в розмірі 35 млн дол. США у рамках компонента розвитку портів Дунаю проєкту RELINC; розпочато тендерні процедури на закупівлю технічного флоту та портового обладнання. Крім того, ЄС виділив 50 млн євро в рамках програми «Швидке відновлення» на модернізацію портів.
Міжнародна діяльність
Міністерство системно взаємодіє з міжнародними організаціями для захисту норм міжнародного права у торговельному судноплавстві, зокрема для протидії діяльності російського «тіньового флоту».
«Великою перемогою України є те, що ми не допустили обрання росії до Ради IMO — найвищого органу цієї провідної світової інституції з морського судноплавства. Ми також зупинили спробу російської делегації переглянути рішення Комітету з технічного співробітництва щодо припинення їхньої участі у програмах Організації як донора або отримувача технічної допомоги. РФ намагалася поставити під сумнів легітимність цього рішення, але держави-члени ІМО одностайно підтвердили його дієвість. Це — важливий сигнал єдності міжнародної спільноти: державі-агресору не місце серед механізмів, що сприяють розвитку морської галузі та глобальній безпеці», — наголосив Андрій Кашуба.
Підтвердження цього рішення має принципове значення: РФ лишається позбавленою можливості використовувати механізми технічного співробітництва для просування власних інтересів, які суперечать мандату та стратегічним цілям ІМО.
Ще одним важливим результатом для України стало рішення Дунайської комісії про створення Реєстру збитків від російської агресії на Нижньому Дунаї — ініціативи, підтриманої більшістю країн-учасниць. Реєстр дозволить системно фіксувати шкоду портовій інфраструктурі, судам і вантажам та стане інструментом для притягнення держави-агресора до відповідальності. Це рішення демонструє міжнародну солідарність з Україною й спрямоване на захист безпеки й свободи судноплавства на Дунаї.
Євроінтеграція
Продовжується імплементація європейського права та міжнародних конвенційних стандартів. Галузь успішно пройшла скринінг українського законодавства за розділом «Транспортна політика», сформовано переліки нормативних актів, які слід прийняти до кінця 2027 року, а також практичні заходи для повної адаптації до європейських вимог.
Одним із ключових документів є законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах», який має гармонізувати національне законодавство з міжнародними конвенціями та стандартами ЄС і підвищити рівень безпеки судноплавства для держави-прапора, держави порту та прибережної держави.
Вільне та безпечне судноплавство внутрішніми водними шляхами
У 2025 році міністерство зосередилося на розвитку внутрішніх водних шляхів як ефективної та економічної альтернативи для вантажних перевезень. Окрему увагу приділено визнанню кваліфікації українських екіпажів у країнах ЄС відповідно до Директиви 2017/2397. Це дозволило понад 1 000 членам екіпажів суден внутрішнього плавання працювати за кордоном з українськими документами.
Активно реалізується проєкт «Річкова інформаційна служба на українському Дунаї — УкрРІС-Дунай», що включає інтеграцію служби в портал EuRIS та інформаційну систему CEERIS із подальшим масштабуванням на всі судноплавні річки України.
Паралельно триває пошук фінансування для утримання й відновлення об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів, зокрема судноплавних шлюзів, аби забезпечити пропуск суден навіть в умовах бойових дій.
Дерегуляція та цифровізація морської та річкової логістики
Продовжується цифровізація морської та річкової логістики: впроваджуються електронні державні реєстри документів моряків та членів екіпажів. Завершено реформування системи підготовки та дипломування моряків. Розпочато видачу українським морякам за кордоном посвідчень для продовження роботи в морі — відкрито Сервісний центр морського та річкового транспорту в м. Варшава (Польща).
Почато впровадження Морського Єдиного Вікна (Maritime Single Window) у морських портах України на базі системи DocPort. Проєкт реалізується за підтримки Європейського агентства з морської безпеки (EMSA), що дозволить спростити та пришвидшити оформлення вантажів і формальностей у портах відповідно до європейських стандартів.
Плани на 2026 рік
У 2026 році Мінрозвитку продовжить реалізацію заходів із модернізації морського та річкового транспорту і зміцнення логістичної стійкості країни.
Пріоритетом залишатиметься ефективна робота морських портів, забезпечення стабільної експортно-імпортної логістики та відновлення їхньої матеріально-технічної бази. Особлива увага приділятиметься безпеці водних коридорів, цифровізації ключових процесів та формуванню портів як сучасних мультимодальних хабів, здатних приваблювати інвестиції й забезпечувати комфорт для всіх учасників ринку.
Для розвитку дунайських портів заплановано:
- створення єдиної адміністрації Дунайського кластеру та перетворення державних стивідорів на сучасні корпоративні підприємства;
- максимальну автоматизацію процесів у портах та розвиток Річкової інформаційної служби;
- підвищення ефективності логістичного сполучення в напрямку морських портів Дунаю завдяки використанню мультимодальних рішень.
Очікується, що ці заходи забезпечать роботу дунайських портів на рівні не нижче 15 млн тонн вантажів на рік. Також планується оптимізувати адміністративні витрати на 22 млн гривень, зберегти понад 2 000 робочих місць та забезпечити стабільну роботу ПрАТ «УДП» на Дунаї в напрямку портів ЄС.
Заплановано формування Наглядової ради в ДП «Адміністрація морських портів України» та інших ключових галузевих підприємств.
Продовжиться робота над виконанням зобов’язань у межах Ukraine Facility — включно зі змінами до законодавства у сфері торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах. У 2026 році планується ввести механізм компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури державної форми власності та продовжити цифровізацію важливих процесів, зокрема впровадження Морського Єдиного Вікна та реалізацію проєкту «УкрРІС-Дунай».
Міністерство також працюватиме над відновленням ефективної діяльності ПрАТ «Українське дунайське пароплавство», реалізацією проєктів ППП у морському порту Чорноморськ та вирішенням проблемних питань концесій у портах Ольвія та Херсон.
Окремим пріоритетом стане встановлення рівного та прозорого доступу операторів до інфраструктури, а також співпраця з міжнародними партнерами над відновленням портової та річкової інфраструктури й модернізацією технічного флоту. Україна продовжить інтеграцію до європейського річкового простору, зокрема через розширення міжнародного визнання українських документів щодо кваліфікації персоналу суден.
Системна міжнародна діяльність продовжиться шляхом консолідації підтримки щодо дотримання норм міжнародного права у торговельному судноплавстві, протидії діяльності російського «тіньового флоту» та роботі над ратифікацією нових конвенційних інструментів.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
