У Одесі виставили рідкісну паризьку гравюру ХІХ століття — пам'ять про театр, якого вже немає

Ключові моменти:

У Музеї-кав’ярні «Стара Одеса» поповнення колекції — рідкісна паризька літографія ХІХ століття
На гравюрі показано перший міський театр Одеси, відкритий у 1810 році
Автор — Ph. Benoit; друк виконано в паризькій друкарні Lemercier
Театр згорів у 1873 році — це одна з великих втрат культурної історії міста

Щоб показати читачам новий унікальний експонат у Музеї-кав’ярні «Стара Одеса» та з’ясувати його походження, Марія Котова навідалася до музею і поговорила з його засновником Петром Манелісом. Для повнішого контексту щодо діяльності першого міського театру також були опитані відкриті архіви та вивчені колекції історичних зображень.

Редакція систематично висвітлює питання міської історії, збереження культурної спадщини та музейні ініціативи. Ми працюємо з перевіреними джерелами й фахівцями, щоб подати факти з надійним контекстом.

Театр, якого більше немає: рідкісна паризька літографія

Перший одеський міський театр — Літографія з Парижу з видом першого Одеського міського театру

Це не просто старий відбиток — це фрагмент тієї Одеси, де театр займав важливе місце в житті міста, а мистецтво сприймалося як невід’ємна потреба.

Нове надбання Музею-кав’ярні «Стара Одеса» — рідкісна паризька літографія XIX століття із зображенням першого міського театру. Подібні аркуші виготовляли як сувеніри для мандрівників, що поверталися з чорноморського узбережжя та з південного міста-наступника європейських традицій. Багато таких гравюр розійшлися по приватних колекціях або були втрачені з часом, тому знайти збережений примірник — велика рідкість.

За словами засновника Музею-кав’ярні «Стара Одеса» Петра Манеліса, літографію надруковано в Парижі на відомій фабриці Lemercier. Автор зображення — Ph. Benoit (Ф. Бенуа), майстер міських пейзажів і архітектурних видів. Він показав не просто фасад будівлі, а живу сцену: екіпажі біля театру, перехожих у пальтах і циліндрах, прапор над порталом і годинник під фронтоном. На аркуші відтворена Одеса, що формувалася як центр культури.

Історія першого одеського театру

<div class="slick-slider slick-slider–size-full" id="slick-slider-1" data-slick='{"prevArrow":"<button type="button" class="slick-prev-new">","nextArrow":"<button type="button" class="slick-next-new">","fade":true,"swipeToSlide":true}’>

Театр урочисто відкрився 10 лютого 1810 року за ініціативи Дюка де Рішельє, який прагнув, щоб одесити займалися не лише торгівлею, а й культурним життям. Символічно і зворушливо: у місті театр з’явився навіть раніше за в’язницю — ще одне свідчення того, що Одеса з перших кроків обирала шлях культури.

Білий, подібний до античного храму будинок стояв поблизу сучасного скверу Пале-Рояль, фасадом повернений до моря. Всередині розміщувалося близько 800 місць у місті з населенням 12,5 тисяч мешканців — кожен п’ятнадцятий одесит міг бути відвідувачем театру. Без електрики, лише при світлі свічок і лампад, у залі панував аромат воску, олії й дамських парфумів — справжній запах епохи.

Саме тут вперше на українських теренах звучали опери Россіні, Доніцетті та Пуччіні. Тут виступав Ференц Ліст. Тут бував Микола Гоголь. Тут грав знаменитий актор Айра Олдрідж — сучасник і друг Тараса Шевченка.