За тижні до старту навчального року в Одеській області 14 шкіл залишалися без належних укриттів. На прикладі Арцизького ліцею №5 видно, як затягується будівництво захисної споруди, чому громади шукають міжнародні гранти і чому обласна влада досі не вирішила питання безпеки школярів. Паралельно дивляться на досвід Сумщини, де підземні школи вже дають змогу навчатися під час тривалих повітряних тривог.
Ключові моменти:
- Напередодні навчального року 14 закладів освіти Одещини не мали належних укриттів.
- В Арцизі батьки звернулися до голови ОВА через незавершене будівництво укриття в ліцеї.
- Державних субвенцій не вистачає; громадам потрібна допомога у залученні міжнародного фінансування.
- На Сумщині вже працюють 13 підземних шкіл, ще дев’ять будують.
Заяви замість укриттів: чому батьки змушені самі боротись за безпеку дітей
Батьки учнів Арцизького ліцею №5 написали колективне звернення до очільника Одеської ОВА. Вони просять допомогти завершити будівництво укриття в школі, де навчаються їхні діти.
Родини кажуть, що їм постійно обіцяють завершити роботи «до початку навчального року», але конкретної дати не називають. Вони вимагають не формальних відписок, а реальних дій: діти мають вчитися в безпечних умовах.
Докладніше про проблему: Під час тривоги учні в Арцизі йдуть до церкви замість укриття.
Батьки наголошують: навесні анонсували зведення захисної споруди, вони розраховували на безпечні умови. Обіцянки так і залишилися на папері. Така ситуація не лише в Арцизі — у багатьох громадах люди розуміють: навчання без належного укриття під час тривог ставить під загрозу життя дітей.
Хто з батьків може спокійно працювати, якщо під час повітряної тривоги дітей виводять у коридор чи у двір, а взимку взагалі відпускають додому? Коридор зменшує ризики порівняно з місцями біля вікон, але загроза залишається. А ще — хто відповідатиме, якщо дитину відпустили додому раніше, ніж передбачено розкладом? Навіть письмові згоди батьків на очне навчання без укриттів не знімають з директорів і чиновників відповідальності за безпеку під час освітнього процесу.
Фінансовий тягар: чому громадам бракує коштів на укриття
Чому після кількох років повномасштабної війни деякі громади досі не мають укриттів у школах? Йдеться не лише про примітивні сховища, а про простори, які дозволяють організувати повноцінне навчання: вентиляція, вбиральні, генератори, зонування на класи та безпечне харчування.
Фінансувати облаштування укриттів мають державний бюджет, місцеві громади та міжнародні донори. Практика показує: державних субвенцій на повний цикл робіт катастрофічно не вистачає.
У підсумку основні витрати лягають на місцеві бюджети, які в більшості випадків не розраховані на такі несподівані і великі видатки.
Міжнародні донори і програма LEARN: чому Одещина повільно залучає іноземні інвестиції
Навесні 2026 року оголосили про облаштування укриттів у низці шкіл регіону: Лиманський ліцей №1, Кодимський ліцей №1, Маяківський ліцей, школа №1 у Подільську, Вигодянський ліцей, школа №4 у Білгороді-Дністровському, Кремидівський і Випаснянський заклади освіти, Удобненський ліцей, Малофонтанський опорний заклад. Ці проєкти мали реалізувати громади за підтримки міжнародних партнерів у межах програми LEARN і Світового банку.
Але незрозуміло, чому обласна влада не ініціювала ширший пошук донорів, щоб охопити всі школи. Громади можуть напряму презентувати проєкти міжнародним організаціям, однак їм потрібні консультації та організаційна підтримка: від проєктно-кошторисної документації до пошуку інвесторів. Чому департамент освіти і науки та профільні комісії облради не взяли на себе координацію — залишається відкритим питанням.
Водночас міжнародні фонди мають значні можливості. Наприклад, у чотирьох українських школах збудували сучасні протирадіаційні укриття завдяки понад 5 мільйонам євро допомоги від уряду Литви. Також нові безпечні простори створено в закладах освіти Сумської, Запорізької, Житомирської та Дніпропетровської областей за сприяння державної фандрейзингової платформи UNITED24.
Досвід підземних шкіл Сумщини: що там зробили і чому Одещина не пішла тим шляхом
У Сумській області вже створили 13 підземних шкіл, шість із них — у самому місті Суми; ще дев’ять подібних об’єктів будують. Там цю стратегію почали втілювати ще 2025 року. Місцева влада обрала комплексний підхід: укриття пристосували для навчання, харчування та дозвілля під час тривалого перебування.
Чому Одещина не пішла тим самим шляхом, залишає питання до керівників департаменту освіти і науки. Сподіваємось, відповідь прозвучить у найближчому часі, адже йдеться про життя і здоров’я дітей.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
