Основні моменти:
Експедиція розпочалася 25 червня і організована студентами Південноукраїнського педагогічного університету в співпраці з Інститутом археології НАН України під керівництвом доктора наук Світлани Іванової.
Місце обрано не випадково: ще 2021 року під час георадарного знімання було виявлено аномалію, яка не була пов’язана з сучасними комунікаціями. Повторні дослідження, проведені навесні 2025 року, це підтвердили.
Експедиція вже принесла перші важливі знахідки, серед яких – римська червонолакова миска, уламки амфор V століття до н. е., скіфська кераміка та залишки глинобитних споруд, які можуть свідчити про римське поселення на території сучасної Одеси.
За словами ініціатора розкопок, ректора Педуніверситету Андрія Красножона, знайдена римська червонолакова миска є першою подібною знахідкою на цій території, що розширює часові межі пам’ятки до перших століть нашої ери.
«Раніше вважалося, що на місці Одеси в античність існувало лише грецьке поселення V-III століття до н. е. Тепер ми вперше документуємо можливі ознаки присутності людей за часів Римської імперії», – зазначив ректор.
Також серед знайдених артефактів виявлено господарські ями, залишки глинобитних споруд, скіфську кераміку та уламки амфор V століття до н. е., а також скупчення великих тесаних каменів.
На думку археологів, поселення могло обмежуватися мисом і яром, що знаходяться поблизу сучасних Потьомкінських сходів. Це також узгоджується з логікою розміщення фортифікаційних споруд – ймовірно, тут стояв замок Хаджибей, проти якого атакував загін Йосипа де Рібаса.
“Не виключено, що це можуть бути залишки фортеці Хаджибей, які були переміщені під час її розбирання. Такі камені важать до 60 кг, мають підтесані грані. Один з них нагадує капітель перевернутої колони. Це матеріал, з якого могли будувати кріпосні стіни висотою до 10 метрів”, – зауважив Андрій Красножон.
Також на місці розкопок виявлено фрагмент чаші, датований XIV століттям, що дає підстави припускати, що ці блоки належать не до Хаджибейської фортеці, а можуть бути старшими, можливо, італійської факторії Джинестра.
Красножон повідомив, що це вже значний крок до розуміння цієї багатошарової археологічної пам’ятки та, можливо, ключ до відповіді на питання, де саме була легендарна фортеця Хаджибей.
Джерело та фото Думська
