Урожай є, а грошей немає — куди поділося зерно Одещини

Урожай є, а грошей немає — куди поділося зерно Одещини

Ключові моменти:

  • Аграрії не поспішають продавати зерно через невигідні нинішні ціни.
  • Частину пшениці фермери змушені реалізовувати собі у збиток.
  • На осінню посівну багатьом господарствам знадобиться кредитування.
  • Фахівці радять розвивати зберігання, переробку і переглядати структуру посівів.

На півночі Одещини цього року виростили хороший врожай. Місцями говорять навіть про рекордні показники. Проблема виникає після жнив: зерно є, але вигідно продати його непросто.

Журналіст Юрій Федорчук поспілкувався з місцевими аграріями. Вони розповіли, як діють, коли гроші фактично «заморожені» в зерні, а новий сезон вже потребує витрат на пальне, добрива та насіння.

Що радять аграріям?

«У багатьох господарств кошти майже заморожені в урожай, який не хочуть продавати за поточними цінами», — коментує ситуацію комерційний директор ФК «Фінвін» Сергій Милько. Він додає, що новий виробничий цикл вже потребує фінансування: пальне, добрива, насіння, оренда, зарплати.

Зерновий брокер Володимир Левковський радить готуватися до затяжної блокади. Він радить максимально використовувати власні та партнерські елеватори. Також пропонує зернові рукави як альтернативне сховище. Страхування від воєнних ризиків також у списку його порад. Крім того, він радить переглянути структуру посівів. Наприклад, скоротити площі під озимими. Це допоможе виграти час і не розпорошувати обмежені кошти.

Сіятимуть зі свого, а на решту візьмуть кредит

Юрій Гулінський, головний агроном фермерського господарства «ЧАП»

Юрій Гулінський, головний агроном фермерського господарства «ЧАП»

«Частину врожаю ми вимушено продаємо по 6500 гривень за тонну», — говорить Юрій Гулінський із села Бобрик Перший. Він пояснює: найперше потрібно розрахуватися з пайовиками. Платять часто зерном і грішми. Багатьом селянам зерно більше не потрібне. Вони або не хочуть, або не можуть утримувати худобу.

Гулінський підкреслює: господарство продає збіжжя собі у збиток. Собівартість елітної пшениці перевищує вісім тисяч гривень за тонну. В Ізмаїлі фуражну пшеницю приймають по 8100 гривень. Третій клас — по 8600 гривень з ПДВ. Перевозити туди невигідно — витрати зрівняються з прибутком. Водночас у Дніпропетровській області закуповують по 3200 гривень.

Незважаючи на труднощі з реалізацією зернових, нуту, бобових і льону, господарство «ЧАП» готується до збирання соняшнику та кукурудзи. Ймовірно, під осінню посівну доведеться брати кредит. Гроші потрібні на добрива й пальне вже зараз. Тішить інше — посіють власним насінням.

Врожай тішить, але кишеню не тисне

У Подільському регіоні насіннєва агрофірма «Агро-Ритм» отримала рекордний урожай. Показники сягнули 92 та понад 100 центнерів з гектара.

«Ужинок видався вагомим, але ціни поки що не радують», — каже директор компанії Вадим Стоцький. Він додає, що знайомі розробляють альтернативні шляхи експорту продукції за кордон. Очікують, що закупівельні ціни на зернові та інші культури зростуть.

Директор агрофірми Вадим Стоцький

Директор агрофірми Вадим Стоцький

Стоцький також розглядає ідею відкрити власний цех для переробки соняшника на олію. Він пояснює: різке коливання цін спонукає шукати додаткові джерела доходу. Це зменшить залежність від нестабільного ринку сировини.

Генеральний директор «ТАС Агро» Олег Заплетнюк радить виробникам переглядати сівозміну. Він пропонує віддавати перевагу більш маржинальним культурам, наприклад ріпаку або соняшнику. Паралельно треба розвивати власну переробку. Інвестиції в додаткові потужності зберігання стануть важливими для стабільності.

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua