Парламентарка повідомила, що раптовий демонтаж заради чергового бізнес-центру 200-річної будівлі, відомої як садиба Бубнових, почали ще влітку 2023 року, але наприкінці вересня – після обурення громадськості, було прийняте рішення внести цей будинок до Переліку об’єктів культурної спадщини столиці, чим ускладнили плани забудовника. Втім станом на сьогодні цього так і не було зроблено.
На підтвердження своїх слів голова комітету містобудування нагадує – у грудні 2022 року забудовнику – компанії “Корпоративні рішення ЛТД” (до 17 серпня 2023 року бенефіціарним власником компанії був Іван Плачков, який у 2008 році входив в п‘ятірку кандидатів в депутати Київради від блоку Віталія Кличко, а потім був депутатом Київради від партії УДАР), було надано дозвіл на проведення “Реконструкції з надбудовою нежитлової будівлі для влаштування ділового центру з закладом громадського харчування”, розташованого на Набережно-Хрещатицькій, 13Б, тобто за адресою садиби Бубнових.
Пізніше – у травні 2023 року КМДА зареєстрували генеральний план об‘єкту будівництва попри те, що реалізація такого проєкту може позначитися на стані пам’яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.
Не знати про це в КМДА не могли, пояснила Шуляк, адже за даними того ж Міністерства культури і інформаційної політики (МКІП), ділянка на Набережно-Хрещатицькій, 13Б перебуває одразу в декількох “охоронних списках”:
- В межах Центрального історичного ареалу міста;
- В межах архітектурної, археологічної охоронних зон;
- В межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний Шар Подолу 9-18 ст.»;
- На території пам’ятки археології місцевого значення – дерев’яного водогону та замощення вулиць;
- На території пам’ятки ландшафту і історії місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра”;
- На території Державного історико-архітектурного заповідника” Стародавній Київ”;
- В безпосередній близькості від пам’ятки архітектури, містобудування, науки і техніки місцевого значення “Комплекс Центральної електричної станції (ЦЕС-1)”.
Демонтаж будівлі на Набережно-Хрещатицькій почали у серпні 2023 року, повідомила Шуляк, але після суспільного розголосу і завдяки громадським активістам 25 вересня було прийнято рішення внести історичну будівлю до Переліку об’єктів культурної спадщини.
“До цього, як ми бачимо з наданих погоджень, уповноважені органи у сфері охорони культурної спадщини не тільки не вживали заходів для захисту історично цінної будівлі, а навпаки погодили проект будівництва, який фактично міг знищити пам’ятку. Тобто у випадку садиби Бубнових можна говорити про змову забудовника, місцевої влади і звільненого посадовця з МКІП”, – зауважує Шуляк.
За її словами, на момент, коли КМДА передумала і “вирішила” захистити історичний будинок, йому вже було завдано непоправної шкоди. Однак навіть станом на сьогодні, будівлю на Набережно-Хрещатицькій, 13Б до Реєстру нерухомих пам‘яток України так і не внесли. Причина – не повною мірою прописана процедура внесення і вимоги до документів, яких вона потребує, а також неналежні дії чиновників.
“На наш запит до МКІП, чи внесли вони садибу Бубнових як щойно виявлений об‘єкт культурної спадщини у Реєстр, відомство дає негативну відповідь, оскільки департамент охорони культурної спадщини КМДА підготував документи для цього, які мають безліч недоліків – неправильне оформлення, відсутність необхідних даних, непрошиті сторінки тощо. Тобто сама процедура внесення у нас описана нечітко. Тож якщо ми це виправимо – чітко все це пропишемо як норми закону, чиновники будуть змушені його більше дотримуватись і в них не буде лазівок, щоб обходити закон заради вигоди від забудовників”, – пояснила Олена Шуляк.
При цьому вона додала, що нині має місце і друга проблема – кадрова, оскільки наразі в Україні спостерігається дефіцит кваліфікованих фахівців для того, щоб правильно оформлювати документацію і правильно її подавати. Коли облікова документація оформлена з помилками, але МКІП при цьому бачить, що пам‘ятка заслуговує на те, щоб бути в Реєстрі, її туди вносять, але через це внесення у майбутньому можна буде оскаржити у суді і як результат – пам‘ятку видалять.
“Нещодавній прецедент – флігель садиби Київського повітового земства на Рейтарській, Наказ на внесення якого до Реєстру нерухомих пам‘яток МКІП видав 28 вересня 2023 року. Але тоді забудовник подав до суду, щоб визнати цей наказ протиправним. Першу інстанцію забудовник програв на початку січня 2024 року. Але після цього – у травні цього року, була апеляція, за якою суд задовольнив позов забудовника та скасував Наказ МКІП про занесення флігелю до Реєстру. Але не тому, що будівля не має статусу пам‘ятки, а через процедуру її внесення до Реєстру у вересні 2023 року”, – пояснила Шуляк.
Голова комітету містобудування підкреслює, що задля уникнення таких ситуацій наразі надважливо створити більш детальну і, відповідно, ефективну процедуру внесення таких об‘єктів до Реєстру – прописати її на рівні нормативних актів, а також позначити чіткі критерії, за якими має створюватись облікова документація по кожній пам‘ятці. По-друге, важливо підготувати кадри – навчити фахівців органів охорони культурної спадщини створювати облікову документацію.
“Наразі вони її можуть створювати неправильно, або просто довго через нерозуміння, як робити це правильно – у нас є багато справ, коли через нерозуміння, як це робити, документи не встигли підготували і не подали до МКІП, який змушений чекати з Наказом щодо внесення у Реєстр, а забудовник тим часом діє”, – констатувала Шуляк.
При цьому парламентарка зазначила, що доопрацюванням процедури внесення буде серед іншого займатися спеціальна міжкомітетська робоча група із захисту об’єктів культурної спадщини, яку зараз створюють, пояснила Олена Шуляк. До неї, крім членів нашого комітету, увійдуть представники комітету гуманітарної та інформаційної політики, народні депутати, представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення), Міністерства культури та інформаційної політики, центральних і місцевих органів влади, а також науковці й експерти у сфері культурної спадщини.
“Разом ми зможемо створити дієве нормативне підґрунтя, щоб уникнути подібних проблем. Але повністю знівелювати ці та інші ризики, пов‘язані з роботою чиновників по внесенню і виключенню об‘єктів у Реєстр, нам допоможе цифровізація сфери охорони культурної спадщини – завдяки цифровим рішенням, які ми наразі запроваджуємо, всі ці процеси будуть відбуватися автоматично і, відповідно, без помилок. Ми вже розпочали роботу у цьому напрямку, коли запустили електронний реєстр памʼяток культурної спадщини єПам‘ятка, а подальша цифровізація цієї сфери захист лише посилить”, – резюмувала Шуляк.
