27 жовтня в Ізмаїльській гімназії №14 відкрили меморіальну дошку на честь Захисника України Валерія Євгеновича Трофименка. Він був гранатометником 2-го відділення охорони взводу охорони Ізмаїльського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Валерій загинув від поранень, отриманих під час виконання військового обов’язку.
Валерій Трофименко народився 16 жовтня 1983 року в Ізмаїлі у великій родині. Навчався в Ізмаїльській школі №14, а після дев’ятого класу здобув професію автослюсаря у професійному училищі №38. Він відслужив строкову службу у війську, працював за спеціальністю, деякий час жив в Одесі, а згодом повернувся додому. У рідному місті Валерій створив сім’ю і разом із дружиною виховував двох доньок, яких любив і на яких покладався як на свою найціннішу опору.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Валерій добровільно приєднався до Збройних Сил України. Він брав участь у бойових операціях на найгарячіших фронтах, зокрема в районі Бахмута. Завдяки досвіду та високому професіоналізму він здобув довіру і повагу своїх побратимів.
Під час бойових дій на Бахмутському напрямку він отримав важкі поранення. Хоча згодом його визнали непридатним для подальшої служби, Валерій залишався вірним своєму обов’язку та боротьбі за Україну.
27 травня 2025 року він помер у лікарні від отриманих ран. Меморіальну дошку як почесний знак пам’яті відкрила його мати — Галина Георгіївна.
Цей пам’ятний знак на стінах його рідної школи тепер слугуватиме нагадуванням для нинішніх і майбутніх поколінь про його мужність, великодушність і безмежну відданість Україні.
