В Одещині відродили свято виноградарів: історія Трифона Зарезана у світлинах

В Одещині відродили свято виноградарів: історія Трифона Зарезана у світлинах

Свято, яке ще кілька поколінь тому ледь позначалося в календарі, сьогодні стало яскравим маркером культурної ідентичності півдня Одещини. Йдеться про Трифон Зарезан — день виноградарів, що поєднує віру, звичаї та глибинну повагу до землі. Відзначаючи його 14 лютого, місцеві громади зустрічають початок нового аграрного циклу: саме в цей день на Бессарабських подвір’ях господарі виходять у виноградники, щоб зробити першу обрізку лози — символічний старт врожаю.

Як болгарська традиція стала одеською

Південні райони Одещини відомі як край виноградарства та виноробства. У Болградському та Ізмаїльському районах (раніше враховувалися також Татарбунарський і Тарутинський райони) виноградники часто є невід’ємною частиною кожного подвір’я, а виробництво вина — складова повсякденного життя.

Історія святкування сягає корінням у переселення болгар у XVIII–XIX століттях. Разом з ними сюди прийшов обряд і певна філософія ставлення до землі. З роками традиція адаптувалася, набула місцевих рис і стала спільним надбанням багатьох громад Одещини. Первісно свято знали як “Трифонув день” або “Трифунці” і більше пов’язували з початком польових робіт, ніж із великою публічною подією.

Фото: Укрінформ
Фото: Укрінформ

Обряди, що збереглися крізь століття

Сучасне святкування поєднує давні обрядові практики, що дійшли майже без змін. Ранок Трифона починається з підготовки: господині печуть страви, складають кошики, а чоловіки вирушають у виноградники.

Ключові елементи обряду традиційно такі:

  • символічне обрізання трьох лоз;
  • омовляння виноградної лози вином;
  • залишення хліба й рушника як знаків достатку;
  • спільна трапеза просто неба.

Важливим моментом є обрання “царя виноградників” — шанованого господаря, якого прикрашають вінком із лози й вводять у центр святкування. Під час обходу домів лунають традиційні побажання на врожай та благополуччя, на які відповідають коротко й символічно.

У народних уявленнях минулого свято мало й містичні риси: існували суворі заборони — не чіпати нічого, крім лоз, не шити і не працювати ножем у цей день. Порушення таких правил, за віруванням, могло спричинити неврожай або навіть хвороби худоби.

Інші цікаві звичаї:

  • випікання святкового хліба і його катання по землі для “вгадування” врожаю;
  • спостереження за зорями — ясне небо пророкувало затяжну зиму;
  • освячення насіння перед посівною як оберіг на врожай.

Фото: Укрінформ
Фото: Укрінформ

Від обряду до фестивалю

Нині Трифон Зарезан на Одещині — не лише сімейне свято, а й масштабна культурна подія. У Болграді та сусідніх селах проводять фестивалі, куди з’їжджаються винороби, майстри народного мистецтва й гості з різних регіонів.

На таких форумах зазвичай пропонують:

  • ярмарки місцевих виробників;
  • дегустації вина;
  • фольклорні виступи;
  • відтворення обряду обрізки лози.

Особливою сторінкою в сучасній історії свята стало відзначення 14 лютого 2025 року в Болграді. Про це йшлося у повідомленні Міністерства закордонних справ Республіки Болгарія. У цей день місто стало центром культурного життя Бессарабії: на запрошення міської влади в урочистостях взяли участь Генеральний консул Болгарії в Одесі Святослав Іванов та інші представники дипломатичних кіл. Основні заходи відбувалися просто неба — на подвір’ї біля храму Церкви Святого Преображення Господнього.

Святкування розпочалося з пам’ятної хвилини мовчання на честь українських захисників, після чого атмосфера наповнилася традиціями та відчуттям єдності. До урочистостей долучилися місцеві мешканці, винороби, діячі культури й гості з населених пунктів півдня Одещини. Особливістю стало й благодійне спрямування заходу: частину зібраних коштів передали на підтримку Збройних Сил України, тож свято отримало не лише культурний, а й важливий патріотичний вимір.

“У своєму зверненні міський голова привітав мешканців та гостей фестивалю, наголосивши на важливості проведення таких традиційних свят, які виражаються в підтримці малих та середніх виробників вина та прагненні залучити іноземні інвестиції та міжнародних партнерів для економічного розвитку регіону,” – зазначають у відомстві.

Фото: Міністерство закордонних справ Республіки Болгарія
Фото: Міністерство закордонних справ Республіки Болгарія

Незважаючи на складні часи, Трифон Зарезан зберігає свою актуальність і набирає нового значення. Він стає символом згуртованості, спадковості й сили громад. Це вже не просто локальний звичай — це частина культурного коду Одещини.

Свято говорить про значно більше, ніж виноград і вино: про людей, які не забувають свої корені, дбайливо шанують традиції й передають їх наступним поколінням.

Створено за матеріалами: 048.ua