Журналісти проаналізували судову ухвалу у справі про розкрадання бюджетних коштів через оформлення соціальних виплат в Одеській області. Документ детально описує схему із залученням підставних отримувачів, посадовців управління соцзахисту та механізмом повернення частини коштів організатору.
Як була організована схема із соціальними виплатами
Зі змісту матеріалів справи випливає, що ініціатором і координатором протиправної системи став місцевий депутат, який раніше працював у радах різних рівнів — від селищної до районної. За версією слідства, саме він налагодив ланцюг незаконного отримання бюджетних коштів через фейкові виплати соціальної допомоги.
Роль депутата полягала не тільки у загальній координації, а й у підборі людей, готових виступати «формальною обгорткою» для транзиту грошей. Він знаходив осіб, які погоджувалися оформити виплати на себе, хоча не мали на це законних підстав. Такі люди отримували кошти на власні рахунки, але фактично не розпоряджалися ними вільно — більша частина сум спрямовувалася далі в систему.
Роль посадовців і механіка фіктивних нарахувань
Суттєву участь у схемі мали і працівники управління соціального захисту. Судові матеріали свідчать, що саме вони забезпечували технічну частину — вносили потрібні дані до інформаційних систем та погоджували нарахування допомоги.
Зокрема, одна з посадовиць навмисно не робила записів, які б виключали право на отримання допомоги, і водночас формувала підстави для її призначення. Керівник управління підписував і затверджував нарахування, усвідомлюючи незаконний характер таких рішень. У результаті схема мала зовнішні ознаки законності: формально рішення проходили через встановлені процедури, але вони ґрунтувалися на підроблених або вводящих в оману даних.
“Відкати” як ключовий елемент схеми
Невід’ємною частиною механізму була система повернення частини отриманих коштів організатору. Людям, яких залучали до виплат, одразу пояснювали умови: вони отримують соціальну допомогу, але повинні віддавати приблизно половину суми.
Перекази здійснювалися через банківські термінали на картки, які фактично контролював депутат. Після цього гроші перерозподілялися між учасниками угруповання. У матеріалах справи зафіксовано принаймні один епізод, коли на рахунок підставної особи надійшло більше ніж 73 тисячі гривень; за даними слідства, половина цієї суми була повернена організатору.
Чому справу закрили, попри наявність схеми
Незважаючи на описану в матеріалах схему, суд не розглядав справу по суті стосовно одного з обвинувачених. Причина — вичерпання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд встановив, що інкримінований злочин класифікується як нетяжкий, і з моменту його вчинення минуло понад п’ять років. У такому випадку чинне законодавство дозволяє закрити провадження, навіть якщо матеріали справи підтверджують факти правопорушення.
Створено за матеріалами: 048.ua
