Ключові моменти:
- В Одесі досі відчувається дефіцит донорської крові.
- Донори вказують на міфи та недостатню комунікацію як на основні перешкоди.
- Частина охочих здає плазму за плату у приватних компаніях.
- Потреба в крові під час війни залишається стабільно високою.
Попри війну і постійний попит на компоненти крові, у місті донорство часто зводиться до поодиноких акцій, а не до регулярної звички. Журналістка Світлана Комісаренко поспілкувалася з людьми, які здають кров, і з’ясувала, через що виникає нестача, які міфи відлякують потенційних донорів і що могло б змінити ситуацію.
Донорство «за компанію» як спосіб змінити звички
Минулого року ми писали про Гліба Лушкіна — людину, для якої здача крові стала усвідомленою практикою. Тим не менш, загальна ситуація в Одесі майже не змінилася: донорство часто залишається ситуативним явищем. Люди звертаються до пунктів переливання переважно у критичні моменти або «за компанію», і культура постійного донорства поки не сформувалася.

Донор Гліб Лушкін
Для багатьох знайомих Гліба його приклад став мотиватором. Андрій, один із них, розповідає, що раніше ставився до здачі крові скептично, але перейшов до дій, коли пішов разом із друзями.
– Це виявилося зовсім неважко. Трохи дисципліни в їжі — обмежив солоне і копчене — та здоровий сон. Після процедури відчув прилив енергії, ніби організм перезапустився й почав процес відновлення. До того ж це стимул стежити за собою: після того, як почав здавати кров, змінив харчування і втратив 7 кілограмів, — ділиться Андрій.

Донор Андрій
Чому в Одесі не вистачає донорів крові?
Незважаючи на бажання допомагати, донори стикаються з системними перешкодами. На думку Андрія, основні проблеми такі:
- Недостатня комунікація та інформаційна робота.
- Часові витрати на поїздку та процедуру.
- Конкуренція з приватними компаніями, які пропонують платну здачу.
– За моїми спостереженнями, держава могла б активніше працювати над пропагандою донорства, — каже Андрій. — Лікарні постійно повідомляють про потребу в крові. Навіть якщо у людини є бажання, не завжди є можливість відпустити роботу й приїхати: процедура та підготовка займають час. На початку війни добровільних донорів було багато, але їхня кількість з часом зменшилася. Ситуацію погіршує й те, що приватні фірми платять за здачу плазми — це відволікає потенційних донорів, які можуть отримати до 650 гривень за одну процедуру, на відміну від безоплатної здачі у державних закладах.
Читайте також: Здай кров, подаруй шанс на життя: чому одесити обирають шлях донора?
Страхи й міфи: що стримує городян від здачі крові
Сергій, який почав здавати кров за порадою друзів, пригадує, що його оточення намагалося відрадити від цього.

Донор Сергій
– Були історії про нібито можливі інфекції та інші загрози. Ці стереотипи дуже живучі, і люди бояться йти на станцію переливання, навіть не перевіривши, як насправді це організовано, — розповідає Сергій.
Він додає, що соціальна реклама донорства в Україні недостатньо потужна. Немає достатньо прикладів, коли крупний бізнес або лідери думок системно підтримують цю ініціативу.
Розвіюємо міфи: наскільки безпечна здача крові
Якщо у вас залишилися сумніви, ось відповіді на найпоширеніші страхи:
- Чи небезпечно це? Ні. Сучасні служби використовують тільки одноразові стерильні системи, тому ризик інфікування від процедури відсутній.
- Потрібна тільки рідкісна група крові? Ні. Потребують усі групи: чим поширеніша ваша група, тим частіше її використовують у лікарнях.
- Чи боляче це? Є лише короткий укол голкою — це менш болісно, ніж більшість побутових порізів. Сам збір крові триває близько 10 хвилин.
- Чи шкодить це здоров’ю? У дорослої людини в середньому 5–6 літрів крові. Забір 450 мл — безпечна норма, яку організм швидко відновлює завдяки природній регенерації.
Що потрібно змінити в системі донорства?
Донори переконані: ситуацію не вирішать поодинокі ініціативи. Потрібна комплексна державна стратегія — від навчання важливості донорства в школах до реальних заохочень для підприємств, які мотивують працівників здавати кров.
Сьогодні, в умовах війни, попит на кров є постійним. Донорство — це не лише медична маніпуляція, а й свідомий вибір кожного, хто прагне зробити внесок у безпеку та здоров’я суспільства. А ви вже здали кров цього року?
Читайте також: Як в Одесі перетворили лікарняне укриття на казку для дітей (фото)
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua

