У 2025 році в Одесі перейменували колишню вулицю Ільфа і Петрова на вулицю Сім’ї Глодан. Перейменування викликало жваві дискусії між мешканцями міста. Для одних це була сторінка літературної історії. Для інших — важливий крок у процесі деколонізації України. Нова назва вулиці стала символом особистої трагедії однієї родини та пам’яті тисяч мирних українців.
Родина Глодан: трагедія, яку памʼятає вся Одеса
23 квітня 2022 року російська ракета влучила в житловий комплекс «Тірас», де мешкала родина Глодан. У момент удару Юрій Глодан пішов до магазину. Це випадково врятувало йому життя. Вдома залишилися його дружина Валерія, тримісячна донька Кіра та теща Людмила. Всі троє загинули під завалами. Того дня російська атака забрала життя й інших мирних жителів.
Маленькій Кірі було лише три місяці. Валерія працювала в культурній сфері. Вона була активною та життєрадісною. Родина будувала звичайне мирне життя, яке зруйнував ракетний удар.
Після загибелі дружини й доньки Юрій вирішив стати до лав Збройних сил України. Спочатку він приєднався до бригади «Азов». Пізніше продовжив службу у 3-й окремій штурмовій бригаді. Побратими згадували його як вмотивованого й сильного духом бійця. Для Юрія війна стала особистою боротьбою. 12 вересня 2023 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки на Донеччині.
Колишня вулиця Ільфа і Петрова
Нова вулиця Сім’ї Глодан розташована в Київському районі Одеси. Вона простягається від вулиці Левітана до Архітекторської. Протягом десятиліть її назва асоціювалася з письменниками Іллею Ільфом та Євгеном Петровим. Автори створили романи «Дванадцять стільців» і «Золоте теля». Їхній герой Остап Бендер подарував Одесі десятки крилатих висловів. Фраза про Малу Арнаутську зробила цю вулицю відомою далеко за межами України.
«…всю контрабанду роблять в Одесі на Малій Арнаутській», — цитата з книги «Дванадцять стільців».
Не дивно, що кілька поколінь одеситів сприймали назву вулиці як частину міської ідентичності. Останні роки змусили суспільство переосмислити не лише історію окремих діячів, а й символи радянської епохи.
Чому Ільф і Петров опинилися у центрі дискусій
Ілля Ільф і Євген Петров народилися в Одесі і вплинули на розвиток сатиричної літератури. Водночас обидва мали зв’язки із радянською державною системою. Ілля Ільф у молодості служив у Червоній армії. Він працював у структурах, пов’язаних із забезпеченням більшовицьких військ, і співпрацював із радянською пресою. У ранніх публікаціях Ільф позитивно описував встановлення радянської влади в Одесі.
Євген Петров також працював у радянських державних структурах. Він був інспектором карного розшуку, а згодом журналістом і військовим кореспондентом газети «Правда». Петров входив до лав ВКП(б), і його діяльність неодноразово відзначала радянська влада. Водночас у 1933 році Ільф і Петров відмовилися брати участь у створенні пропагандистської книги про Біломорсько-Балтійський канал. Це свідчить, що письменники не підтримували беззастережно всі рішення системи.
Перейменування вулиці: висновки експертів
Після початку повномасштабної війни процес деколонізації в Україні пришвидшився. Перегляд назв торкнувся не тільки діячів комуністичного режиму. Йдеться також про осіб, чиї дії повʼязані з прославленням радянської чи російської імперської політики.
11 квітня 2025 року Український інститут національної пам’яті оприлюднив експертний висновок щодо Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Комісія дійшла висновку, що письменники були пов’язані з встановленням радянської влади в Україні й сприяли її популяризації у творчості та журналістиці.
«Об’єкти, присвячені російському радянському письменникові та драматургу Ільфу Іллі Арнольдовичу (псевдонім, справжнє ім’я Ієхієл-Лейб Ар’євич Файнзільберг, 1897–1937), відповідно до частини 1 статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики», — йдеться у висновках Експертної комісії.
Питання перейшло межі літературної спадщини. Тепер вирішують, які символи мають залишатися на мапі українських міст і які цінності вони повинні уособлювати.
Люди, яких вбила росія
Дискусії щодо перейменування не вщухають. Одні стверджують, що літературну спадщину Ільфа і Петрова не можна ототожнювати з радянською політикою. Інші наполягають, що сучасна Україна має формувати власний символічний простір. Вони вважають за потрібне вшановувати людей, чиї історії повʼязані з боротьбою за незалежність.
Створено за матеріалами: 048.ua
