Від царських ставлеників до добровольця
Вулиця виникла ще у 1842 році. Прокладена як дорога до резиденції герцога де Рішельє – першого одеського градоначальника, вона довгий час мала назву, пов’язану з його посадою. Згодом її кілька разів перейменовували, зокрема – на честь Перекопської операції 1920-х, коли Червона армія штурмувала Крим. Але в 1990-х історичну назву повернули.
Звучна, але абстрактна назва – «Градоначальницька» – насправді містила ідеологічний підтекст. Градоначальники були представниками царської влади, які не просто керували містами, а виконували функції силового контролю: забороняли громадські організації, карали інакодумців, організовували репресії. В Одесі деякі з них стали причетними до кривавих подій, як, наприклад, до єврейського погрому 1905 року або заборони українського культурного життя в місті. Одеська обласна топонімічна комісія визнала, що така назва не відповідає ані українським традиціям, ані цінностям сьогодення.
Читайте також: Про одного з градоначальників Одеси Томаса Кобле та перейменування вулиці, названої на його честь
Хто такий Тарас Кузьмін?
Тарас Кузьмін народився в Одесі в 1981 році. З дитинства був занурений у міське життя, навчався в 66-й гімназії. Згодом вступив до Одеського інституту внутрішніх справ, здобув юридичну освіту. Пройшов строкову військову службу.
У 2000-х роках разом із родиною емігрував до Аргентини. Прожив там понад 20 років, але не відірвався від України, – зберіг інтерес до культури, мови, історії. А коли у 2022 році Росія розпочала повномасштабне вторгнення, Тарас без вагань повернувся додому.
Разом із братом Назаром вони приєдналися до добровольчого батальйону «Карпатська Січ». Пізніше батальйон став частиною ЗСУ. Тарас володів українською та іспанською, і це дозволило йому організувати і очолити унікальний підрозділ Argo Hispanos – бойову групу з іспаномовних добровольців із різних країн. Це була не просто ініціатива, а приклад того, як можна об’єднувати зусилля задля спільної мети – захисту України. Тому і мав відповідний позивний – «Арго».
Останній бій і пам’ять
4 листопада 2022 року, під час виконання бойового завдання в районі села Терни Донецької області, Тарас загинув. Уламок ворожого снаряду пробив бронежилет, поранення виявилося смертельним. За словами брата Назара, це сталося буквально за годину після теплої розмови, під час якої Тарас подарував братові банку мандаринів і давав бойові настанови. Посмертно Тараса Кузьміна було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня. Його ім’я тепер носить вулиця в Одесі, а в рідній гімназії відкрито меморіальну дошку.
Топоніми радянських та імперських часів активно вилучають з міського простору та називають вулиці на честь як старих героїв, так і воїнів сьогодення.
Читайте також: про перейменування бульвару Жванецького на честь Військо-морських сил
Перейменування Градоначальницької на честь Тараса Кузьміна – це не стирання історії, а її переосмислення. Старовинна бруківка, катакомби, архітектура залишаються, але відтепер вони не нагадуватимуть про царських чиновників, а матимуть ім’я українського добровольця, який поклав життя за те, щоб Україна залишалася вільною. Хочете побачити, як виглядає ця вулиця сьогодні та почути більше про життя Тараса Кузьміна? Дивіться наш відеоматеріал ось тут (посилання)
Читайте також: Декомунізація триває: сім сіл Одеської області отримають нові назви
