Ключові моменти
- Митрофан Неделін — радянський головний маршал артилерії та ключова фігура в радянській ракетній програмі; загинув під час вибуху ракети Р-16 у 1960 році на Байконурі.
- Причиною трагедії став вибух гептилу — надтоксичного рідинного палива, яке досі асоціюється з ризиками радянських ракетних систем.
- В рамках деімперіалізації одна з вулиць перейменована на честь Анатолія Бачинського — одеського історика і професора, фахівця з історії Півдня України та Задунайської Січі.
- Наукова спадщина Бачинського значна: 8 монографій, понад 150 наукових праць і близько 250 науково-популярних статей, а також численні археографічні видання.
Маршал Неделін загинув під час випробувань ракети
Одна з вулиць Приморського району раніше носила ім’я Митрофана Неделіна — радянського воєначальника, Головного маршала артилерії та Героя Радянського Союзу. Народився 1902 року, дитинство і виховання мали сильний військовий відтінок: його дід служив в артилерії й прищепив онукові зацікавленість цим видом озброєння.
Неделін навчався в реальному училищі, працював у залізничних майстернях і був учасником громадянської війни як червоноармієць. Він пройшов курси підвищення кваліфікації для артилерійського командного складу.
У 1937–1939 роках добровільно брав участь у громадянській війні в Іспанії, служив командиром батареї та дивізіону, а також обіймав посади начальника штабу артилерійського полку. У 1940 році він був начальником артилерії 9-ї армії Одеського військового округу.
Під час Другої світової війни Неделін командував артилерійськими підрозділами. У 1945 році йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У післявоєнний період він став заступником міністра оборони, очолював ракетні війська та відіграв важливу роль у формуванні стратегічних ракетних сил, а також у розробці, випробуваннях і прийнятті на озброєння ракетно-ядерних комплексів.
24 жовтня 1960 року Митрофан Іванович Неделін загинув на стартовому майданчику Байконура під час вибуху ракети Р-16. Хоча спостережний пункт знаходився на безпечній відстані, маршал прийняв рішення особисто підійти до старту після оголошеної затримки, щоб з’ясувати обставини. За ним пішли й інші члени Державної комісії.
Під час запуску ракета вибухнула. В результаті загинуло 74 людини, ще четверо померли пізніше від тяжких опіків та отруєння парами гептилу — високотоксичної ракетної рідини. Полум’я було такої температури, що, за свідченнями очевидців, від маршала залишився лише темний слід на асфальті поруч зі стартовим майданчиком. Серед знайдених речей були оплавлена Золота Зірка Героя Радянського Союзу, один погон і наручний годинник.
Нагадаємо:
Повний список старих і нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.).
Анатолій Бачинський досліджував маловідомі сторінки історії Одеської області
За 65 років після подій на Байконурі: як повідомляли медіа, у ніч на 28 листопада 2025 року на військовій базі в Оренбурзькій області стався вибух під час, ймовірно, невдалого запуску ракети. Після аварії в небі була помічена фіолетова хмара диму.
Аналітики відзначають, що фіолетове забарвлення характерне для горіння або розсіювання гептилу — рідинного палива радянського типу, яке відоме своєю високою токсичністю. Такі хмари розглядають не лише як візуальний ефект, а як потенційну екологічну та гігієнічну загрозу: вони можуть уражати повітря, воду та здоров’я людей. Деякі коментатори в поспіху роблять різкі висновки, але професійні оцінки потребують ретельного аналізу зразків та даних.
В межах декомунізаційних та деімперіалізаційних процесів топонімів, вулицю, яка раніше носила ім’я Неделіна, перейменували на честь Анатолія Діомидовича Бачинського (1933—1995) — одеського історика, археографа та професора кафедри історії України Одеського університету імені Мечникова.
У 1957 році Бачинський закінчив історичний факультет цього університету. Після навчання він працював науковим співробітником Одеського археологічного музею та старшим науковим співробітником Державного архіву Одеської області. З 1960 року викладав на історичному факультеті рідного університету.
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Народна колонізація Придунайських степів у XVIII — на початку XIX ст.». У своїй роботі він уперше вітчизняній історіографії ґрунтовно дослідив минуле Буджацької ногайської орди в пониззі Дунаю на підставі архівних джерел із Москви, Петербурга, Краснодара, Києва, Одеси, Миколаєва та Херсона.
Він також досліджував історію створення Усть-Дунайського козацького війська та питання перебування задунайського й чорноморського козацтва на тих теренах. Питання задунайських запорожців і Задунайської Січі отримали своє підсумкове осмислення в монографії «Січ Задунайська: 1775—1828» (1994).
Анатолій Бачинський — автор восьми монографій, понад 150 наукових праць та близько 250 науково-популярних статей, а також серії археографічних видань. Частина його робіт вийшла друком за кордоном — у Болгарії, Молдові та інших країнах. Він був членом Археографічної комісії НАН України та очолював Одеське товариство краєзнавців.
Помер у 1995 році в Одесі, залишивши значну інтелектуальну спадщину, що стала підставою для присвоєння його імені одній із вулиць рідного міста.
Читайте також:
- Масштабні зміни в Одеській області: які громади зникли, а які отримали нові назви
- Вулицю Колгоспну в Одесі перейменували на честь одесита, який винайшов кіно
- Чому вулиця 25-ї Чапаєвської дивізії стала Інглезі: історія Чапаєва та одеського мецената
Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
