Хто є нині читачами друкованих книжок?
Незважаючи на те, що існує думка, що книжкові виставки стали застарілими, організатори форуму переконані, що такі заходи залишаються актуальними навіть у наш непростий час.
– Наша мета – дозволити видавцям знайти своїх читачів, а читачам – своїх авторів. Книги допомагають нам залишатися стійкими і приймати креативні рішення, – зазначила генеральний директор ОННБ Ірина Бірюкова. – Сьогодні ми спостерігаємо, як це свято літератури є бажаним для багатьох українських книголюбів. Після важких ночей, відзначених обстрілами і повітряними тривогами, люди приходять до бібліотек, з усмішкою і радістю сприймають нові книги.
Відвідувачі виставки – це в основному дорослі люди з уже сформованими смаками. Серед молоді найбільше було студентів, які не сприймали цей захід як обов’язок. Деякі принесли з собою книги, які зараз читають. У першокурсниці Марії Карпенко в руках був томик Германа Гессе, а її улюблений автор – Еріх Марія Ремарк. Хоча українських письменників вона поки що не прочитала багато, тут, в першу чергу, її привернули люди, які також захоплюються літературою.
– Читання розширює горизонти, – впевнена Марія. – Я читаю досить багато. Не хочу вважати себе особливою в цьому аспекті. Але з мого оточення читає небагато людей, адже існують альтернативи, як-от екранізації книг та електронні формати. Проте я надаю перевагу паперовим книгам. Мені приємно тримати книгу в руках і збирати власну маленьку бібліотеку, хоча ціни на книги поки що досить високі.
Саркастичні, пронизливі, смішні
На виставці Марія прагне ознайомитися з творчістю Валерія Пузика та Андрія Кокотюхи. Нові книжкові відкриття зустрічають учасників на кожному кроці.
– Я прочитала спогади видатного українського поета Тараса Федюка і вже другий тиждень у захваті, – ділиться завідувачка сектору читального залу ОННБ Валентина Клейнбурд. – Ця книга написана живою мовою в гумористичному і саркастичному стилі, і, на мою думку, наші школярі також можуть її прочитати. Вона охоплює весь літературний процес України з 70-х до сьогодення. Я впевнена, що якби такі книги виходили частіше, вони б користувалися попитом.
Вражає література талановитого одеського автора Валерія Пузика «З любов’ю – тато», що є листами з фронту до сина.
– Ця емоційна книга справляє дуже сильне враження, – зізнається Валентина. – Вона стала справжнім народним визнанням.
Для підняття настрою бібліограф радить захоплюючі книги Вадима Карпенка «Пригоди Марка та Харка» і «Нові пригоди Марка та Харка». Це роман-жарт про козацькі пригоди, дружній шарж на сучасних українців.
«Якби руські читали Віталія Запеку – фіг би до нас полізли»
Валентина Клейнбурд зазначає, що читачі в захваті від творів Віталія Запеки. Цей письменник і фотохудожник служив добровольцем протягом шести років, три з яких – на фронті АТО, а інші три – на військових діях. Він брав з собою фотоапарат, і тепер його зображення з передової зберігаються в Державному архіві України з позначкою «зберігати вічно».
Рік тому командир відділення гранатометників Віталій Запека отримав поранення під Кураховим.
– Військкомат визнав мене безнадійно «трисотим», – розповідає Віталій. – Я вже не в змозі носити бронежилет.
На питання, як він зміг писати на фронті, Віталій відповідає, що це допомогло зберегти його психічний стан. Його література охоплює не лише військову тематику. Наприклад, його антиутопія «Абсурд» розглядає маніпуляції суспільством через ЗМІ. Книги, написані для онуки, користуються великою популярністю – вони добрі, світлі і повні радості.
– Я вважаю, що сміх може спонукати читача задуматися. Чим більше у нас буде мислячих людей, тим більше шансів зберегти нашу країну, – запевняє Віталій.
Наразі багато хто боїться читати про війну, адже вона оточує нас з усіх боків. Але читачі, які прочитали перший в Україні військово-сатиричний роман «Герої, херої та не дуже» Віталія Запеки, вірять, що саме з цієї книги варто починати знайомство з темою війни. А улюблений коментар на його роман «Бабах на всю голову» звучить так: «Якби русня читала «Бабах» Віталія Запеки – знала б, які у нас жінки, і фіг би до нас полізла».
Українські шпигунські трилери: у співавторстві з ГУР
Андрій Кокотюха, один з найвідоміших українських авторів, активно проводив автограф-сесію.
Він заявив, що вже написав 107 книг. Його жанри включають найбільш популярні – історичні та військово-пригодницькі романи. А шпигунські трилери він створює у співпраці з ГУР, які самі пропонують письменнику теми для книг.
– Це реальні історії, які обробляються художнім способом. Всі події, описані в моїх книгах, відбувалися насправді. Персонажі – вигадані, – пояснює Андрій. – ГУР консультує, щоб все відповідало дійсності. Це не певна цензура, але все має бути реалістично. Хоча це не документальна проза.
Зараз особливо популярна книга Андрія Кокотюхи «Довгий комендантський час» з серії «Таймер війни», що розгортається під час перших днів повномасштабного вторгнення. У столиці, оточеній ворогом, український розвідник має зупинити ворожий терористичний акт.
Хроніки захисту Ірпеня: книги наших захисників
Серед письменників на виставці було чимало тих, хто боронив нашу країну.
Книга Сергія Мартинюка (літературний псевдонім Світогор Лелеко) «Позивний «Письменник», або як ірпінці боролися з ворогом», основана на його щоденникових записах. Як тільки розпочалась російська агресія, він взяв у руки рушницю і став на захист свого міста. Хроніки захисту Ірпеня, що охоплюють період з початку війни до визволення, показують події очима не лише свідка, а й активного учасника. Він описує, як вони боролися, ночували на блокпостах та брали в полон. Їхні дії завадили ворогу просунутись до Києва.
– Моя мета — написати книги для українців, щоб кожен усвідомив, що ми – сильна нація. Хочу навчити молодь гордитися своєю країною. Бажаю, щоб наші діти стали кращими за нас, – наголошує Сергій Мартинюк.
Добрик, Інжир і Пампуха: що почитати підліткам і дітям
На виставці була представлена велика кількість книг для дітей та підлітків. Однією з найбільш затребуваних стала «Українська абетка кота Інжира» від Видавничого центру «Академія». Ця книга виконана з якісного друку на щільному кольоровому картоні, і головна дія відбувається навколо улюбленого героя коміксів.
Відвідувачі також купували «Добрик і його пригоди» від Тетяни Винник – це розповідь про безпритульного песика. Окрім зворушливої історії, там є і завдання – з’єднати крапки, щоб намалювати головного героя.
Підліткам може бути цікаво прочитати «Пампуха» Алевтини Шалвач – це історія про дівчинку, яка стикається з булінгом у школі. Ця тема є надзвичайно актуальною на сьогоднішній день.
Як зацікавити дитину читанням?
Під час виставки покупець із дитячої книгарні «Їжачок» емоційно висловлювала нарікання на свою внучку, яка категорично відмовлялася читати. Ольга та Олена Остапчук, власниці книгарні, пропонували їй різні книжки, які могли б зацікавити її онуку. В асортименті були абетки, пригоди, казки, розвиваючі ігри та література про історію України. Часто їх купують для українських дітей, які наразі перебувають за кордоном.
Відкривши магазин під час війни, дівчата зазначають, що ще не можуть вважати свій бізнес прибутковим.
– Це справді складно, – зізнається Ольга Остапчук. – Податки, оренда, вартість книг – все досить високо. Ми прагнемо пропонувати читачам доступні ціни, однак видавництва також не можуть реалізувати їх за безцінь. Дрібні книгарні не отримують пільг, але видавництва роблять знижки при замовленнях. Ми також подаємо на гранти від держави та спонсорів, аби зберегти книгарню на плаву.
– Сподіваємося, що наші зусилля врешті знайдуть відгук. І діти, і їхні батьки стануть читати більше, відвідуватимуть книгарні. Звичайно, книги можна купувати онлайн, але важливо, щоб діти могли бачити справжні книги і відчувати атмосферу книгарні, – впевнена Олена Остапчук. – Це завжди чарівно. Навіть якщо ви не збираєтеся купувати книгу, можете прийти до нас, сісти на пуф і розглянути обкладинки. Можливо, це і стане поштовхом до любові до читання.
