У Пересипському районі Одеси провулок Більшовицький отримав нову назву — Савранський провулок, рішення про що ухвалила міська рада. Саврань, розташована в північній частині Одеської області біля річки Савранка, притоки Південного Бугу, згадується з кінця XIV століття і відома своїми природними красотами, включаючи Савранський ліс та “Гайдамацький колодязь”. Як стало відомо від Одеської міської ради, це перейменування стало частиною декомунізації та надання вулицям Одеси історично значущих українських назв. Завдяки цьому, історія та культурна спадщина Саврані тепер відображатимуться в топоніміці міста.
Історія Саврані Саврань згадується з кінця XIV століття — у 1398 році литовський князь Вітовт передав її панам Кошелевичам. У 1489 році тут відбулася битва польського війська з татарами. Після Люблінської унії Саврань потрапила під владу магнатів Конецьпольських, які доручили інженеру Боплану збудувати фортецю Усть-Саврань з метою захисту від татарсько-турецьких нападів. У XIX столітті Саврань стала військовим поселенням, а на початку ХХ століття перетворилася на торговий центр Балтського повіту, де організовували великі базари, здійснюючи продаж хліба, худоби, білої глини, виробів з дерева, взуття, одягу та конської збруї.
Природні та культурні багатства Поруч із містечком розташований Савранський ліс — один із найкрасивіших лісів України, де ростуть сосни, дуби, клени та берези, також тут багато ягід і грибів. Особливою пам’яткою є “Гайдамацький колодязь” — гідрологічний пам’ятник природи, що, за легендою, був збудований гайдамаками у 1768 році. У “Дідовому яру” місцеві мешканці розповідають легенди про скарби Гонти й Залізняка.
“Савранщина славиться майстрами очеретяної покрівлі, різьбярами, лозоплетами, вишивальницями. Тут живуть люди, які зберігають традиції — працьовиті, талановиті, глибоко вкорінені в свою землю”, — зазначили в міській раді.
Нагадуємо
Головне управління ДСНС України в Одеській області звертає увагу на правила безпечного користування генераторами, що стає особливо актуальним з приходом холодів та регулярними атаками на енергосистему регіону. Рятувальники підкреслюють: генератори слід розміщувати лише на відкритому повітрі, адже виділення чадного газу у приміщенні є смертельно небезпечним. Відстань між генератором і будинком має бути не менше 6 метрів. Не розміщуйте генератор біля вікон, дверей або вентиляційних отворів, не торкайтеся його мокрими руками, не перевантажуйте пристрій, заправляйте тільки після повного вимкнення та охолодження. Пальне зберігайте у щільно закритій тарі подалі від вогню, не підключайте генератор безпосередньо до електромережі будинку, якщо це не передбачено системою.
