Так, звичайно, ми ж з вами знаємо, що не буває «звичайних» одеських двориків. Але не перестаємо дивуватися. Бо ж ніколи не знаєш, кого там зустрінеш, що побачиш…
Так і в цьому випадку: ворота на Садовій були відчинені, ми завітали туди й зустріли нашу Русалку. Чи Русалоньку… Трохи сумну, але прекрасну. Чи то тільки враження в мене таке?
Міфічне творіння живе собі у дворику (скульптура встановлена на старому пні), здається «золотою» і милує погляд. Ще й водні процедури приймає.
Як то кажуть – милота…
Фото авторки