Історію Веселинівки відновили за архівними матеріалами, дослідженнями чеської діаспори та документами репресій 1930-х років. Статтю підготували на основі проєкту «Легенди Одещини». У центрі розповіді — чеські переселенці, які на початку XX століття заснували село на півдні України, та події, що змінили його національний склад.
Ключові моменти:
- Веселинівка пройшла шлях від Сиротинки до п’яти різних назв.
- Чеські переселенці створили заможну колонію з власними традиціями.
- Колективізація, Голодомор і репресії зруйнували звичний уклад громади.
- Старі будинки та цвинтар досі зберігають чеську спадщину села.
Від Сиротинки до Веселинівки
Неподалік Березівки лежить Веселинівка — невелике село з непростою історією. Воно змінило п’ять назв за короткий період: Сиротинка, Чехославія, хутір Чехи, знову Сиротинка і, зрештою, Веселинівка.
Перейменування відображали не лише адміністративні рішення. Вони також віддзеркалювали ставлення радянської влади до національних меншин. У різні роки чеське походження могло бути гордістю, непотрібною ознакою або причиною переслідувань.
Щоб зрозуміти походження села, повертаємося до історії чеських переселенців. Вони залишили батьківщину значно раніше, ніж з’явилися на Одещині.
Чому чехи залишали Європу
Витоки переселення сягають XVII століття. У 1620 році чеські протестанти зазнали поразки в битві на Білій Горі під Прагою. Після цього релігійні переслідування змусили частину населення шукати інші землі.
Нащадки тих вигнанців зберігали мову, віру й традиції протягом поколінь. Частина чехів оселилася на землях сучасної Польщі й Волині.
У другій половині XIX століття чехів привабили можливості купити землю й розвивати господарства. Але державна політика незабаром обмежила їхню культурну автономію. Зокрема, імперські укази 1887 року закрили чеські школи на Волині.
На початку XX століття деякі переселенці рушили далі на південь, шукаючи нові шанси для господарювання.
Як у степу з’явилася чеська колонія
У серпні 1905 року на території сучасної Миколаївщини постала Богемка — чеська колонія з кузнею, школою та кооперативами. Вона стала опорною точкою для дальших переселень.
У лютому 1912 року перші родини прибули до степу й заклали майбутню Веселинівку. Вони походили з Богемки та Зеленого Яру. Серед перших були Горти, Кратохвіли, Полачеки, Златніки, Гейтманеки, Манеки, Суханеки та Швейдари.
Пізніше до колонії приєдналася родина Матея Пуймана. Вони відіграли важливу роль у духовному й громадському житті колонії.
Спочатку тут мешкало близько 1112 родин. Землю вони орендували в місцевого землевласника Сиротинського. Від нього поселення й отримало першу назву — Сиротинка.
Чому село стало Чехославією
На початку 1920-х років радянська політика коренізації стимулювала розвиток культур нацменшин. Тоді чеська громада відкритіше показувала своє походження.
У 1923 році Сиротинка отримала назву Чехославія. Вона відлунювала з назвою нової держави в Центральній Європі — Чехословаччини.
Та коренізація тривала недовго. Наприкінці 1920-х і на початку 1930-х влада згорнула підтримку національних культур і посилила контроль над селом.
У 1930 році Чехославію перейменували на хутір Чехи. З назви зникла згадка про іноземну державу, хоча етнічне походження громади залишалося помітним.
Близько 1940 року село знову стали називати Сиротинкою. А в 1950 році воно остаточно отримало назву Веселинівка, яка вже не відображала чеського минулого.
Колективізація, Голодомор і репресії: як зруйнували господарства чеських переселенців
Чеські колоністи відзначалися працьовитістю та вмінням господарювати. Вони застосовували сучасні на той час знаряддя. Розвивали молочне тваринництво, вирощували цукрові буряки та переробляли молоко.
Заможність, що раніше сприяла розвитку, перетворилася на ризик. Під час колективізації влада конфісковувала майно й худобу заможних селян. Людей примушували вступати до колгоспів.
Після колективізації настав Голодомор. Він забрав життя багатьох мешканців колоній. Серед загиблих — Людвік Пуйман. Він помер дорогою до районного центру Врадіївки, шукаючи допомоги.
Чеська операція НКВС
У 19371938 роках репресії торкнулися й етнічних чехів. У рамках національних операцій НКВС підозрювали людей у шпигунстві й зв’язках із Чехословаччиною. Чеське походження або навчання дітей рідної мови ставали приводом для переслідувань.
Під ударом опинилися вчителі, священнослужителі та інші освічені люди громади. Серед заарештованих була Ружена Матейкова. Вона навчала дітей чеської грамоти в Сиротинці.
Ці репресії позбавили громаду носіїв мови, віри та історичної пам’яті. Багатьох ув’язнили в таборах або розстріляли. Пізніше частину репресованих реабілітували посмертно, а дослідники відновлювали їхні імена за архівними документами.
Чому чехи виїжджали до Чехословаччини
У 1946 році СРСР і Чехословаччина підписали угоду про оптацію. Вона дозволяла чехам і словакам повернутися на історичну батьківщину.
Приблизно 40 тисяч чехів в Україні скористалися такою можливістю. Після колективізації, голоду, репресій і війни частина родин із Сиротинки також виїхала.
Від’їзд багатьох представників громади змінив склад населення села. До нього приїхали переселенці з інших місцевостей. Культурні традиції поступово втратили значення в побуті.
Остаточне перейменування на Веселинівку відбулося вже після цих драматичних подій. Нова назва не зберегла пам’яті про засновників села.
Що залишилося від чеської Веселинівки
Незважаючи на десятиліття змін, частина спадщини чехів у селі збереглася. Найпомітніші сліди — старі будинки та сільський цвинтар.
Традиційні чеські оселі мали три основні частини: житлову кімнату, сіни та комору. До хати часто добудовували хлів під спільним дахом. Таке планування зберігало тепло й полегшувало догляд за худобою.
Будували хати здебільшого з місцевих матеріалів — черепашнику та саману. На деяких старих будинках досі видніються залишки черепичних дахів.
Цвинтар теж нагадує про минуле. На надгробках стоять прізвища перших поселенців — Горта, Полачек, Златнік, Пуйман і Манек. На деяких плитах збереглися написи чеською латинкою.
Чеська мова практично зникла з повсякденного життя села. Але в мові деяких нащадків збереглася характерна риса — наголос на першому складі. Ця дрібниця нагадує про походження громади.
Історія Веселинівки демонструє, як політичні рішення міняють назви населених пунктів і руйнують громади. Проте минуле лишається в родинних історіях, старих будинках, прізвищах і словах.
Дивіться про Веселинівку
Хочете дізнатися більше про чеську колонію на Одещині? Перегляньте проєкту «Легенди Одещини». У ньому показують традиційне житло переселенців, їхні господарські звички, кухню й духовне життя громади.
У , окрім історії перейменувань і трагічних подій, йдеться про:
- особливості чеських хат і планування оселі;
- страви колоністів — кнедлики, нудлі, брамбораки та солодкі бухти;
- господарські новації, молочне виробництво та вирощування цукрових буряків;
- духовні традиції громади й символіку червоного прапора;
- історію родини Пуйманів та збереження пам’яті про перших поселенців.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
