Ветеран з Одещини, який створив простір для побратимів, після підпалу зізнався, що хотів усе кинути

Ветеран з Одещини, який створив простір для побратимів, після підпалу зізнався, що хотів усе кинути

Ключові моменти:

  • Ветеран відкрив простір психологічної підтримки для побратимів
  • Пожежа знищила майно, придбане у кредит
  • Реабілітація поєднує спорт, природу та сімейну терапію
  • Василь домагається справедливого розслідування підпалу

Ветеран із Балти Василь Торопов створив реабілітаційний простір «Тиша говорить» для побратимів, але підпал майна знищив обладнання, куплене в кредит.

Як ветеран з Балти створив простір для своїх

Повернення з фронту дає фізичні рани і складні психологічні зміни. Декому важче знайти людей, які розуміють без слів.

Про це журналістці Любові Кузьменко розповів ветеран Василь Торопов. Сам він за освітою — психолог і пройшов нелегку реабілітацію після демобілізації.

Василь Торопов - ветеран, психолог за фахом
Василь Торопов – ветеран, психолог за фахом

Василь витратив пів року на підготовку проєкту. Склав кошторис, обдумав програму і мрію створити місце, де ветерани почуватимуться в безпеці.

Мовчать про те, що найдужче болить

«Мене лікувала саме тиша», — каже Василь. Він пояснює, що тиша у мирному просторі відрізняється від тиші фронту.

У «Тиші говорить» ветерани можуть побути наодинці з думками, відпочити від постійного шуму і знайти підтримку побратимів.

Альтанка - частина простору 'Тиша говорить'
Альтанка – частина простору “Тиша говорить”

Василь говорить, що бійці часто не кажуть про найболючіше. Найчастіше це питання дому і стосунків.

Він створив простір також для сімей. Тут подружжя можуть побути сам на сам, побачити одне одного по-новому і навчитися слухати.

План простий: заробляти, а весь прибуток віддавати

Спочатку проєкт не отримав довіри. Грантодавці не поспішали допомагати. Підтримка від держави і спонсорів опинилася далеко не миттєвою.

Перший великий збір у таборі «Лелече гніздо» показав реальну вартість реабілітації. Навіть із волонтерською працею сума виявилася великою.

«Я закривав борги з власної кишені», — згадує Василь. Він оббивав пороги бізнесу й у підсумку вирішив запустити комерційну справу, а прибуток віддавати на реабілітацію.

Василь Торопов - ветеран
Пошуки коштів для творення реабілітаційного простору виявилися складними

Тут ніхто не засудить

У «Тиші говорить» ветерани відчувають простоту спілкування. Тут не потрібно шукати складні методики, щоб почати рухатися вперед.

«У колі однодумців ми розуміємо один одного з пів слова», — каже Василь. Хтось приходить, щоб виговоритись, інші — щоб поділитися досвідом адаптації.

Читайте також про відкриття простору «Тиша говорить»: Безкоштовна реабілітація, психолог і відпочинок: на Одещині відкрили ветеранський простір

Велика ціна простору

Пожежа стала новим ударом. Майно простору згоріло, і громада була обурена цією новиною.

Василь Торопов на Попелище

Щоб придбати землю і обладнання, Василь продав машину і взяв кредит на 14 тисяч доларів. Після пожежі залишилося тільки згарище і борги.

«У той момент хотілося кинути все», — зізнається він. Проте родина і близькі не дозволили здатися.

Після звільнення з лав ЗСУ Василь працював консультантом у програмі «Рівний рівному». Зарплата і підробітки допомогли купити перші контейнери.

Коли стало зрозуміло, що самотужки з боргами не впоратися, ветеран попросив допомоги у місцевої влади. Міська рада і підприємці надали будматеріали й забезпечили інфраструктуру.

Попри допомогу, кредит майже не зменшився. Наразі борг сягає 1 800 000 гривень.

Хто спалив майно ветерана?

Підпал загрожує не лише майну, а й безпеці родини. Розслідування рухається повільно.

«Реальних кроків слідчих немає», — каже Василь. Він сам оплатив незалежну експертизу, щоб довести, що справа не в короткому замиканні.

Ветеран переконаний: підпал організував конкретний замовник. Підозру виконавцю вручили нещодавно.

Але підозрюваному не обрали запобіжний захід. Людина, яка, ймовірно, підпалила майно, досі на волі.

«Я не здамся», — наголошує Василь. Він звертатиметься до всіх інстанцій, поки справа не набуде справедливого завершення.

Палат немає, а власне море є

Простір 'Тиша говорит' має вихід до води
Простір “Тиша говорит” має вихід до води

На березі Гольмянського водосховища працює простір, що не схожий на лікарняні реабілітаційні центри. Тут немає палат і ліків.

Замість цього — природа, спорт і затишок. Василь називає водойму «нашою маленькою морською гаванню».

Головна ідея — активна адаптація. Команда встановила місток, щоб ветерани на інвалідних кріслах могли спускатися до води.

Зараз шукають меценатів для адаптивних каяків. Водойма підходить для сплавів, що повертають координацію і радість руху.

«Коли рятуєш інших, рятуєш і самого себе»

Ветеранам старшого віку важко повірити у спортивні програми. Проте Василь бачив приклади, де чоловіки за 50 змагалися і виборювали медалі.

Простір 'Тиша говорить'
Простір “Тиша говорить” – зона спокійного відпочинку

Серцем проєкту стала сімейна терапія. Раз на місяць простір закривають для комерційних клієнтів.

У ці дні лише ветеранські родини відпочивають безкоштовно. Вони катаються на гідроциклах, проходять психологічне розвантаження і вчаться бути разом.

«Я віруюча людина», — додає Василь. «Фінансово важко, але коли рятуєш інших, рятуєш і себе».

Як врятувати шлюб після фронту?

Василь переконаний: повернення чоловіка вимагає роботи всієї родини. Війна болить і для тих, хто залишився в тилу.

«Дружини часто очікують, що чоловік повернеться без змін», — пояснює він. Це помилка. Пережите залишається всередині надовго.

Лодки біля берега
Лодки біля берега

У просторі вчать шукати компроміси. Василь наполягає на взаємному русі назустріч.

Результати вже видно. Він згадує побратима, який ледве не втратив родину через пияцтво.

Після реабілітації чоловік змінився. Його дружина повідомила, що він «зав’язав» і тепер працює заради сім’ї.

Найкращі ліки – коло своїх

За підходом Василя, адаптація — щоденна, індивідуальна праця. Проєкт створили, щоб підштовхнути ветеранів робити кроки разом із побратимами.

У планах — велике багаття з кріслами навколо. Це перевірений метод терапії та простий спосіб відновити розмову.

«Коли я звільнився із ЗСУ, часто розпалював вогнище і просто сидів біля нього», — розповідає він. Тепер він прагне, щоб тут був хтось, кому можна довіритись.

Берег озера
Простір розташований у мальовничому місці

Цивільні, хай навіть з добрими намірами, іноді не відчувають глибини переживань ветерана. Тому простір має рости як територія побратимства.

Василь планує облаштувати місця для наметів. Він хоче, щоб бійці могли приїхати на кілька днів і ночувати просто неба.

«Справжні відповіді людина знаходить, коли навколо стихає шум і починає говорити тиша», — підсумовує ветеран.

Ще по темі:

  • На Одещині ветеран після 50 операцій досі домагається належних виплат
  • «На милицях ходив по колу»: ветеран з Одеси розповів, як бюрократія випробовує захисників у тилу

Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua