Ключові моменти:
- Авангард виник із дачі архієрея і невеликого хутора під Одесою.
- Радгосп «Авангард» довгі роки постачав до міста овочі, молоко і мʼясо.
- Ринок «7 кілометр» виріс на місці колишнього кукурудзяного поля біля залізниці.
- Після децентралізації Авангард почав розвиватися як окрема громада.
Матеріал базується на проєкту «Одеські історії». Ми простежили шлях Авангарду від перших згадок про поселення до радгоспу, ринку «7 кілометр» і нинішньої громади, яка претендує на статус міста. Окремо дослідили походження назви ринку, роль Віктора Добрянського та трансформації після децентралізації.
Від архієрейської дачі до Авангарду
Авангард лежить приблизно за 13 кілометрів від Одеси. Сьогодні це жваве селище поруч із одним із найбільших торгових майданчиків регіону, але спочатку тут не було базару.
У степу навколо збереглися кургани, що нагадують про стародавнє минуле. Документально поселення згадується з XIX століття. Тоді Одеса розросталася, і багаті містяни облаштовували тут дачі.
Однією з таких була дача архієпископа Іова. Кафедра тоді перебувала в Катеринославі, тому владика приїздив сюди з великого міста. Від тієї дачі місцевість дістала першу назву — Архієрейський хутір.
Назви змінювалися з часом. За радянської влади хутір став Преображенським, потім — Володимирським. За місцевими переказами, будівля колишньої архієрейської дачі збереглася донині.
Як Авангард став «міською коморою» Одеси
Сучасну історію селища ведуть від 1928 року. Тоді створили підсобне господарство для постачання Одеси овочами, молоком і мʼясом. Згодом воно отримало назву радгосп «Авангард».
Локація виявилася вдалим рішенням. Поруч була велика Одеса, що потребувала щоденних поставок свіжих продуктів. Господарство спеціалізувалося на продуктах, які важко довго перевозити.
Після війни радгосп розширили. До нього приєднали кілька колгоспів. У 1976 році директором став Віктор Добрянський.
За його керівництва господарство зміцніло. Побудували дороги, провели воду та газ. Почалося масштабне житлове будівництво, зʼявилися тепличний комбінат і консервний завод.
Ця інфраструктура пізніше дозволила Авангарду перетворитися на самостійний населений пункт.
Звідки взявся «7 кілометр»
Наприкінці 1980-х вирішили вивести стихійну торгівлю за межі міста. Торговці опинилися в полі поруч із Авангардом.
Так почався ринок, який сьогодні відомий як «7 кілометр». Його назва походить не від автошляхів.
Поблизу розташовувався залізничний розʼїзд із позначкою «7 км». Відстань рейками від головного вокзалу Одеси до тієї точки й дала назву. Згодом станцію перейменували, а народна назва залишилася за ринком.
Перші торговці продавали просто неба: товар лежав на газетах або на руках. Торгівля поступово організовувалася.
Добрянський запропонував заасфальтувати ділянку і поставити паркан. На місці кукурудзяного поля зʼявився перший майданчик — «Поле чудес».
Спочатку привозили дефіцитні речі: одяг, взуття, косметику, магнітофони. Потім газети змінили столи, столи — навіси, а навіси — контейнери. Торгівля зростала разом із відвідуваністю.
Ринок, який перетворився на місто
У розквіті «7 кілометр» став величезним комплексом із багатьма майданчиками і вулицями. Контейнерні ряди створили фактично окремий простір.
На дахах контейнерного містечка зʼявився напис «7 км» завдовжки понад 400 метрів. Для нього використали близько 13 тонн фарби.
У мирні часи ринок відвідували до 200 тисяч людей на день. Він визначав життя навколишнього району і став окремим мікросвітом.
Повномасштабна війна завдала удару по «7 кілометру», але ринок продовжує працювати. Торговці відкривають ролети і чекають покупців.
Що змінилося після децентралізації
«7 кілометр» — лише частина сучасного Авангарду. Після реформи 2017 року селище стало центром громади. Податки місцевого бізнесу почали залишатися на його території.
Це дозволило інвестувати в інфраструктуру. У селищі зʼявилися новий ліцей, Будинок культури, спортивні майданчики і відремонтовані дороги.
Поряд із ринком виріс житловий масив «Сьоме небо». Там збудували багатоповерхівки, вулиці, сквери, школи й супермаркети.
У селищі працюють десятки підприємств. Тут і далі вирощують овочі, тримають худобу й свиней. Нещодавно заклали великий сад. Роль Авангарду як постачальника продовольства для Одеси збереглась.
Авангард також розвиває рекреацію. Тут працює великий аквапарк із піщаними пляжами, штучною річкою і хвильовим басейном.
Чому Авангард хоче стати містом
Сьогодні Авангард вже мало нагадує типовий селищний центр. Декілька років тому селищна рада офіційно почала домагатися статусу міста.
Для цього замовили дослідження в Одеській політехніці. Експерти мали оцінити, чи відповідає населений пункт критеріям міста.
На гербі Авангарду зображено срібний мішок із золотими монетами, арку зі срібними крилами і корону. Символіка говорить про економічне зростання і підприємницький дух.
Це хороший образ історії селища: добробут виріс не лише з одного ринку, а завдяки поєднанню вигідного розташування, сільського господарства й підприємництва.
Від архієрейської дачі в степу до радгоспу, від кукурудзяного поля до «7 кілометра», від селища до громади, яка претендує на статус міста, — шлях Авангарду непростий і цікавий.
Його «золото» на гербі має цілком земне походження — праця людей, торгівля і вміння перетворювати можливості на розвиток.
Що ще можна побачити у :
У є деталі, які не ввійшли до цієї статті, але допомагають відчути атмосферу Авангарду:
- історія про двох продавчинь, Клару та Соню, і знамениту «корейську ангорку»;
- як виглядала торгівля на «Полі чудес» у перші роки;
- історія храму, збудованого коштом одного з ініціаторів ринку;
- походження назв храмових престолів;
- детальна біографія Віктора Добрянського і його внесок у розвиток селища;
- формування сучасного Авангарду і його підприємницького середовища;
- підробиці про «Сьоме небо» та інші сучасні об’єкти;
- історія походження герба Авангарду.
Створено за матеріалами: odessa-life.od.ua
