Існують люди, які не залишають жодного сліду в цьому світі, живучи звичайною рутинною життям. Але є й такі, чия енергія здатна змінити атмосферу навколо. Яскравим прикладом є відомий лікар-хірург з Кілії, який всього сім років тому переїхав у найстаріше місто України й одразу став важливою частиною громади. Нині він не лише шанований спеціаліст, а й депутат міської ради, активіст і творець вуличних артоб’єктів.
Звідки в нього талант лікувати людей? Як він освоїв цю складну професію? Як знайшов і ледь не втратив кохання? Чому відмовився від престижної роботи в одеській лікарні на користь кілійської? Про ці та інші питання лікар відповідає в нашому матеріалі.
Роман Ольховський народився у 1991 році в Новому Бузі Миколаївської області. У дитинстві він не мав багато хобі, адже більшість часу проводив, допомагаючи батькам у господарстві.
“Моєю щоденною практикою була фізична праця. Мама працювала вчителькою, а тато – кухарем. Коли мені виповнилося вісім, тато помер. Після цього я, як старший, мусив піклуватися про маму, доглядати за тваринами, косити сіно. Лише зрідка я відволікався на столярство”, – ділиться Роман Михайлович.
У його родині не було медиків, проте бабуся займалася народною медициною.
“Я часто з нею їздив за травами. Багато людей приходило до неї за допомогою, хоча вона мене цій справі не навчала”, – підкреслює хірург.
Після закінчення Новобузької гімназії Роман зіткнувся з вибором майбутньої професії, в чому чимало допомогла його мати.
“Мама порадила мені стати лікарем, і я погодився. Вступив до Одеського медичного університету. Перші три роки навчання були важкими – постійні екзамени… Але з четвертого курсу стало легше – знайшов роботу і зустрів свою майбутню дружину”, – згадує лікар.
Історія знайомства майбутньої родини Ольховських схожа на романтичну історію – він побачив дівчину та не наважився підійти. Так тривало майже рік, поки доля не з’єднала їх на роботі.
“Коли я навчався на третьому курсі, побачив дівчину на Привозі. Я був дуже сором’язливим. Майже рік спостерігав за нею. Згодом влаштувався в тубдиспансер, а там дізнався, що буду працювати з Олею. І в день, коли вона прийшла, зрозумів, що це моя доля. Тепло наших стосунків з’явилося не одразу, але вже через кілька місяців я зробив їй пропозицію”, – посміхається Роман Ольховський.
По закінченні університету Роман планував працювати у Новому Бузі, де йому зберегли місце. Але після зміни керівництва лікарні, посади травматолога більше не стало. Тоді він обрав спеціальність хірурга та влаштувався до Одеської обласної клінічної лікарні.
“Потім я отримав пропозицію від Кілійської лікарні. Я вперше відвідав Кілію під час інтернатури. Місто сподобалося – тихе, комфортне. Мене запросили на постійне місце, і після обговорення з дружиною я переїхав сюди. Нам надали квартиру, ми тут живемо вже сім років, у нас народилася донечка Аня”, – розповідає Роман.
З часом у Кілію перебралися мама та брат Романа, а також інші родичі.
“Брат працює інженером-електриком, мама згодом теж приїхала. Багато наших знайомих стали жити в Кілії. Це чудове місто з річкою та морем. Головне, щоб люди ставились один до одного добріше”, – говорить Роман.
Після його переїзду чутка про доброго лікаря швидко поширилася, і пацієнти почали приходити на прийом.
“Люди часто вважають, що простіше довіритися лікарю, якого не знають. Я ставлюся до всіх пацієнтів однаково. Вважаю, що допомагати потрібно тим, хто цього найбільше потребує”, – зауважує лікар.
Лікарська людяність може мати зворотний ефект. Роман зізнається, що іноді пацієнти порушують його особистий простір.
“Я завжди знаходжусь на зв’язку, навіть під час вихідних. Іноді люди дзвонять вночі з питань, які можна обговорити вдень”, – зазначає Роман.
Своєю репутацією в Кілії він швидко потрапив у політику – його обрали депутатом міської ради. Згодом став головним лікарем лікарні, проте не залишив прийом пацієнтів.
Наразі в нього з’явилося більше часу для сім’ї та особистого розвитку.
“Тепер я здобуваю нові навички, проходжу курси для підвищення кваліфікації. Після того, як залишив посаду головного лікаря, дружина почала працювати зі мною, допомагає під час операцій. Наша лікарня проводить лапароскопічні операції, і я планую додаткове навчання за кордоном”, – ділиться лікар.
Роман вважає, що лікарня має все необхідне для надання кваліфікованої допомоги, але категорично не згоден із реформами, які проводяться.
“Реформа, на мою думку, негативно вплинула на медицину в малих містах, таких як наше. Лікар змушений боротися за пацієнтів, замість того, щоб займатися розвитку своїх навичок”, – додає лікар.
Він вважає, що заробітна плата медичних працівників повинна бути суттєво більшою, аби лікарі відчували підтримку від держави.
“Я вважаю, що мій заробіток занадто малий, це заважає мені проводити час із сім’єю. Мені б вистачило 80 тисяч гривень на місяць, а реальність зовсім інша. Проте я ніколи не просив пацієнтів про оплату, хоча нормально ставлюсь до бажання людей подякувати”, – наголошує Роман.
Крім медичної практики, Роман активно займається творчістю.
“Я виготовляю арт-об’єкти, які прикрашають місто. Відпочинок допомагає мені відновитися – час з родиною на природі є важливим для мене”, – підкреслює лікар.
Він отримує задоволення від хобі, таких як бджолярство, фехтування, а також від роботи в городі.
“Для мене відпочинок важливий, і дружина завжди підтримує в усіх починаннях. Я ділюсь своїми хобі з дітьми – часом беремо їх з собою на природу та разом створюємо щось нове”, – говорить Роман.
Отже, будучи відданим лікарем і активним громадянином, Роман Ольховський продовжує справжню місію – сприяти розвитку свого міста та приносити користь людям навколо.
Створено за матеріалами: bessarabiainform.com
