Був час, коли вулиця Пантелеймонівська в Одесі вважалася чи не задвірками міста. Хоча важко назвати околичною вулицю, де розташовувалося все, що потрібно для цивілізованого життя — і церква, і поліцейська дільниця, і магазини. Спочатку, з 1817 року, вулиця мала назву Рибні ряди. Цю назву отримали будинки з парними номерами, непарний же бік називався Новорибні ряди.
У 1832 році вулиця проходить від Старопортофранківської до Рішельєвської і незалежно від сторін називається Рибна. Пізніше її продовжили до Нового поштовху і перейменували на Ново-Рибну. А через 10 років тут було побудовано церкву Афонського Пантелеймонівського подвір’я.
На той час Рибна вулиця повністю виправдовувала свою назву — поширюючи специфічний запах, тут гамірно й весело торгували рибні крамниці. Однак статус європейського центру не дозволяв Одесі бути схожою на вульгарний базар, тож невдовзі скандальні рибні ряди змінив спеціалізований гастроном купця Дубініна.
Поруч із рибними рядами від Пушкінської до Старопортофранківської йшла жвава торгівля фруктами і ягодами, а поруч розташовувалися крамниці «колоніальних» товарів. Там, де зараз розташований збройовий магазин, височіла будівля Олександрівської поліцейської дільниці. А на Пантелеймонівській, 3, де красується будівля театру музкомедії, розташовувався заклад візного промислу. Власник був людиною спритною, тому торгував ще «супутніми товарами» — вівсом, сіном і колісною маззю. Пізніше на цьому місці відкрилася фабрика з виробництва цигаркового паперу та гільз.
За радянських часів вулиця мала ім’я Макара Чижикова, а її історичну назву повернули тільки 1995 року.
Джерела: grad.ua, odessa.fish
