Період пікової літньої спеки Україні вдалось пройти без застосування максимальних відключень світла. Відключення одразу п’яти черг споживачів від енергопостачання “Укренерго” не застосував жодного разу. З кінця липня ситуація в енергосистемі покращилась. Чому це сталося і на що чекати в найближчі місяці – розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.
Зміст
Кінець липня підтвердив прогноз уряду та експертів про те, що до кінця місяця ситуація з енергопостачанням в Україні покращиться. У третій декаді температура повітря почала поступово знижуватися, що призвело до зменшення споживання електроенергії. До того ж, ближче до кінця липня завершили ремонтні роботи на двох блоках АЕС, що збільшило обсяг генерації.
За рахунок цих двох факторів баланс у системі покращився. “Завдяки завчасному завершенню ремонтів на двох блоках атомних станцій та зниженню температури повітря ситуація в енергетиці стабілізувалася”, – пояснював прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
У результаті дефіцит в енергосистемі суттєво знизився, і останніми днями відключення світла вдалося звести до мінімуму. У вихідні та на початку поточного тижня відключали по одній черзі, причому лише у вечірній час. Деяким споживачам, які у цей період не перебували у “чорній зоні”, взагалі вдалося уникнути відключень світла.
Що буде зі світлом у серпні-жовтні
Але розслаблятися поки що зарано. Ремонти на енергоблоках теплових та атомних станцій ще не завершені – вони триватимуть до жовтня. Таким чином, за чергової зміни температурного режиму дефіцит електроенергії може збільшитися.
Прогнози синоптиків на серпень різняться, але ймовірність посилення спеки залишається досить великою. Спекотніше, ніж у липні, не буде, але погода змушуватиме використовувати кондиціонери, що суттєво підвищить витрати електроенергії.
Але основним ризиком для енергосистеми залишаються руйнування інфраструктури внаслідок обстрілу росіян. Якщо серйозних пошкоджень не буде, то відносно стабільна ситуація може тривати кілька місяців. “Ситуація в енергосистемі стабілізується. Якщо не буде обстрілів, то в найближчі три місяці можна буде обійтися мінімальними обмеженнями або без відключень електроенергії взагалі”, – заявив в ефірі телеканалу “Київ” радник прем’єр-міністра Юрій Бойко.
З таким прогнозом погоджується і директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. “Якщо температура залишиться плюс-мінус така сама, як зараз, то обмеження будуть мінімальними. А, можливо, в якісь періоди їх можна буде уникнути”, – сказав він у коментарі виданню.
В “Укренерго” на найближчі три місяці також налаштовані оптимістично. “У нас досить непогані шанси пройти цей період або без відключень, або зі значно меншими відключеннями”, – заявив глава компанії Володимир Кудрицький.
Захист об’єктів енергетики
Захист об’єктів енергетичної інфраструктури залишається однією з основних тем під час підготовки до зими. Більшість об’єктів транспортування електроенергії вже захищені інженерними спорудами, або роботи щодо їх встановлення завершуються, сказав Бойко. Але генеруючі об’єкти технічно захистити практично неможливо – тут потрібне посилення захисту за допомогою ППО.
Питання військової безпеки енергооб’єктів Україна зараз активно обговорює із партнерами. Ця тема була у центрі уваги і на нараді, яку провів Володимир Зеленський 29 серпня у Харкові, енергосистема якого найбільше постраждала від обстрілів росіян.
Президент заявив, що чекає “чіткого плану захисту неба Харківської області” та відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури.
На сьогоднішній день важливо не лише відремонтувати зруйновані об’єкти або замінити їх на нові, а й захистити відновлену інфраструктуру від повторних атак. А відновлювальні роботи на енергооб’єктах зараз ведуться практично цілодобово. “Енергетики працюють без вихідних, щоб готуватися до наступного опалювального сезону”, – заявила заступниця міністра енергетики Світлана Грінчук в ефірі телемарафону.
Крім того, уряд полегшив процедуру закупівлі альтернативного обладнання для генерації. Мер Дніпра Борис Філатов в інтерв’ю РБК-Україна наголосив на ефективності цих заходів. “Зараз уряд розробив дуже, як я розумію, ефективну програму, створену консорціумом з 17 банків, у тому числі державних, приватних, з іноземним капіталом, які кредитуватимуть у тому числі населення на придбання цього обладнання”, – сказав він. Головне, щоб такого обладнання було достатньо на ринку.
Гігават Зеленського – наскільки це реально
Ініціатива Володимира Зеленського щодо будівництва 1 ГВт розподіленої генерації поки що по-різному оцінюється експертами. З одного боку, як писало РБК-Україна, перебіг переговорів підтверджує теоретичну можливість реалізації такого плану. З іншого боку, ситуація може змінитися і обсяг генерації, який вдасться замістити за рахунок газових турбін, буде меншим.
“Моя особиста думка – навряд чи буде 1 ГВт, але тенденція позитивна – багато інвесторів будують невеликі електростанції”, – заявив голова НКРЕКУ Валерій Тарасюк в інтерв’ю Forbes Ukraine. Щоб прискорити процес, НКРЕКУ спростила для нових електростанцій умови та вартість приєднання.
Однак, навіть при створенні сприятливих умов для закупівлі техніки навряд чи до зими вдасться встановити запланований обсяг генеруючих потужностей. Цим питанням опікуються великі енергокомпанії України. І поки що є офіційна інформація лише від “Укрнафти”, що вона планує закупити три газопоршневі когенераційні установки загальною потужністю 72 МВт. Це навіть не 10% необхідного обсягу. До того ж ще нічого не куплено, а лише оголошено тендер на закупівлю.
Враховуючи, що потужність однієї станції максимум 30 МВт, для покриття 1 ГВт їх потрібно більше 30 штук. Зараз на ринку є лише кілька одиниць таких станцій, оскільки вони виробляються на замовлення. Крім того, доставка турбін може тривати від 3 до 6 місяців.
У таких обставинах відповідальність за енергозабезпечення лягає на кожного споживача. “Розраховуйте на себе. Я не шуткую. Все у наших руках і залежить від кожного з нас”, – заявив днями виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук. Фактично це означає, що до зими кожному українцю потрібно забезпечити себе автономними джерелами електроенергії, акумуляторними станціями та продумати режим життя та роботи з максимальною економією енергоресурсів.
.
