Щороку 28 квітня у світі відзначають День охорони праці. Це також міжнародний день пам’яті робітників, які загинули або отримали травми на роботі.
— Максимальна тривалість робочого часу у період воєнного стану?
— Відповідно до статті 1 Конвенції міжнародної організації праці (МОП) №47 «Про скорочення тривалості робочого часу до сорока годин на тиждень» та статті 50 Кодексу законів про працю України, у звичайний час тривалість робочого дня не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак у період воєнного стану робочий час може бути збільшеним до 60 годин на об’єктах критичної інфраструктури. Таке рішення є правом роботодавця та не передбачається для всіх в обов’язковому порядку. З деталями можна ознайомитись у статті 6 Закону №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
— Чи можна під час війни залучати до роботи у вихідні та святкові дні?
— У період війни роботодавець може залучати до робіт у вихідні дні. Для цього потрібно видати відповідне розпорядження. За роботу у вихідний день за згодою сторін трудового договору працівнику надають інший день відпочинку або оплачують фактично відпрацьований годинник у подвійному розмірі. Щодо святкових днів та роботи напередодні святкових днів, то в період воєнного стану святкові дні не застосовуються і тривалість робочого дня напередодні святкових днів не скорочується. Усе згідно із законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352-IX та статей 53,73,107 Кодексу законів про працю.
— Чи платять працівникам, які перебувають на службі у ЗСУ?
— Відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю, якщо працівник покликаний на службу або підписав контракт на проходження військової служби, до дня його фактичного звільнення зберігається лише місце роботи та посада на підприємстві. Таким працівникам здійснюється виплата за рахунок державних коштів згідно із законом «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 10 квітня 2023 року Верховна рада проголосувала за повернення військовослужбовцям додаткових щомісячних виплат у розмірі 30 тисяч гривень. Законопроект №9071 набуде чинності після підпису президента України.
— Зарплата може зменшитися чи збільшиться під час війни?
— У період воєнного стану заробітна плата виплачується на умовах трудового договору. Однак роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання за строками оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій чи інших форс-мажорних обставин. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну сплату не звільняє його від обов’язку виплати. Просто термін виплати зарплати може бути відстрочений до поновлення діяльності підприємства.
— Ми маємо право на відпустку під час війни?
— У період воєнного стану відпустку отримати можна, але не більше 24 календарних днів на рік. Якщо потрібно відпустку тривалістю більше ніж 24 днів, її дні, що залишилися, можна буде використовувати після закінчення воєнного стану. Крім того, роботодавець може відмовити працівникові у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо людина знаходиться на об’єктах критичної інфраструктури. За сімейними обставинами та з інших причин працівник може взяти відпустку без збереження заробітної плати на строк не більше ніж 15 календарних днів на рік. Також протягом воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого статтею 26 Закону України “Про відпустки”. За заявою працівника, який виїхав за межі України або набув статусу ВПО, обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
— Чи можуть працівника звільнити, якщо він поїхав ще на початку війни, але зараз робота відновилася, а людина так і не повернулася?
— 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» з новими підставами для звільнення. Серед них:
- звільнення працівника, з яким немає зв’язку більше чотирьох місяців поспіль;
- відсутність інформації про причини відсутності більше 4 місяців поспіль (з поважної причини або без).
Якщо працівник доведе, що протягом 4 місяців поінформував роботодавця про причини своєї відсутності, суд його може поновити. Якщо працівник виїхав і не може працювати дистанційно, але виходить із роботодавцем на зв’язок, звільнити його у зв’язку з відсутністю на роботі понад 4 місяці роботодавець не має права. У таких випадках трудове законодавство дозволяє інакше організувати трудові відносини між працівником та роботодавцем, зокрема:
- відпустка без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів;
- зупинення дії трудового договору строком на період дії воєнного стану.
— Куди звертатись, якщо права працівників порушуються? Чи ви як спеціалісти з права побажали нам робити?
— Якщо власник підприємства або керівник вчинив порушення норм Кодексу законів про роботу України, працівник має право звернутися за захистом із заявою до:
- комісію з трудових спорів, якщо така існує на підприємстві (стаття 221 Кодексу законів про роботу України);
- Державну службу України з питань праці (044) 288-10-00, (048)705-40-88 або (048) 705- 40-78);
- поліцію із заявою про скоєння кримінального правопорушення (наприклад, у разі незаконного звільнення, невиплата заробітної плати, грубе порушення угоди про працю);
- подати до суду.
Крім того, у разі порушення трудових прав ви можете отримати безкоштовну первинну та вторинну правову допомогу за номером 0 (800) 213-103 або звернутися до найближчого бюро.
Читайте також:
